Смутное время
Це не українці, що
самі створюють
волонерський рух та роками допомагають
добровольцям,
українській армії та пораненим на фронті.
Це московитське стадо, а стаду потрібен ватажок:
"смутноє врємя" мало своїх вошдів:
Смутні часи почалися з виступу
Лжедмитрія I — самозванця, чиє походження та поява на історичній арені досі загадкові для істориків Московії. Він, удаючи з себе сина Івана Грозного, який у дивний спосіб уникнув замаху, підготовленого регентом
Борисом Годуновим, з'явився на польсько-московському кордоні з військом донських козаків та польських добровольців, хоча Сигізмунд III і не надав йому підтримки, загрожуючи руйнуванням у Московії всіх надбань нащадків Івана Калити.
Невдоволена польськими манерами нового царя й заздрісна до впливовості його польського оточення
вища знать виступила проти Лжедмитрія і вбила його. Змова спричинила різанину, в якій полягли тисячі козаків та польських прибічників убитого царя. Заколот являв собою спробу вищої знаті повернути собі владу, а її
ватажок,
Василій Шуйський, став царем (1606–1610).
Нижчі верстви населення, однак, повстали проти царя, і суспільний лад опинився в небезпеці внаслідок нового повстання, очолюваного колишнім кріпаком
Болотниковим. . До повстанців пристало чимало
представників знаті, невдоволених Шуйським.
Шуйський здолав повстанців і позбувся їхнього
ватажка Болотникова (1607 р.).
Але Смутна доба ще не скінчилася. На Заході з'явився новий
Лжедмитрій II.
Жовтневий переворот
Так само й
"жовтневий переворот" мав свого вощдя
чЛеніна.
