Константин Елисеев, дипломат, его Телеграм:
Єлісєйські поля, [27.01.21 16:05]
Байден поговорив з Путіним
Саме так, президенту Росії довелося зачекати поки до нього дійде черга у довгому переліку телефонних розмов Глави Білого дому. І як би не хотіли у Кремлі бути вищими у рангу американських пріоритетів, цілком очевидно, що євроатлантичний альянс для президента Байдена є більш цінним. І це гарна новина, у тому числі для Києва.
Гарною новиною є також те, що у переліку тем для розмови Байдена з Путіним знайшлося місце і для України. Почесне друге місце, одразу після пакету про домовленості у сфері озброєнь. Це фіксує український файл серед справді визначальних пріоритетів нової американської адміністрації. Дається взнаки персональна обізнаність Джо Байдена з усіма перипетіями сучасного розвитку України - від протидії зовнішній агресії Москви до внутрішніх реформ.
На цьому гарні новини для Києва завершуються.
- По-перше, програно символічну боротьбу за першість персонального контакту з Главою Білого дому. Президент РФ першим отримав можливість висловити свої підходи по Україні. Це важливий маркер у дипломатії.
- По-друге, завдано чергового удару по принципу “нічого про Україну без України”. Попри те, що у розмові з агресором Вашингтон заявив про свою тверду підтримку територіальної цілісності нашої держави, цей сигнал мав би бути попередньо проговорений і з Києвом.
- По-третє, як би не раділи на Банковій потужному сигналу Байдена Путіну на підтримку України, це також сигнал і Києву, від якого у Вашингтоні очікують на взаємодію на засадах довіри. Із свого досвіду точно знаю, що Сполучені Штати завжди готові підтримати Україну, водночас рівень цієї підтримки залежить від відданості та реальних кроків української влади шляхом реформ без перегляду (чи згортання) попередніх досягнень.
Прикро, що у таких принципових питаннях як налагодження персональних контактів на найвищому рівні між Києвом і Вашингтоном Київ продовжує пасти задніх. Розраховуємо, що на Банковій продемонструють своє розуміння “нових підходів” до зміцнення стратегічного партнерства між Україною та США. Це не про “qui pro quo” (“послуга за послугу”), а про критерії, очікування та повагу до спільних цінностей і справжню довіру.
