Для роздумів

[Квітка]

"Далекосхідний український фронт"

Тарас Прохасько

"Знаю, що це неправильно, але їх треба відпустити. Як варто відпустити ірландців, басків і ще там когось. Можна навіть проявити так званий креатив – перейти у наступ, оголосити ультиматум Росії і вимагати, щоби вони забрали собі ці прокляті гарні землі разом з неприкаяним народом".

"Добре, що мені вже досить багато років і я не підпадаю під нормальну мобілізацію. Під таку, що спочатку. Бо зрозуміло, що у багатьох війнах все затягується надовго або інтенсивність втрат буває такою великою, що до війська беруть навіть старців. Дають їм один заряд, як якимось дельфінам або обмотаним вибухівкою вченим псам, і відправляють сповнити свою місію – лупнути якийсь ворожий танк. Але наразі так ще не є. Тож добре, що мене не кличуть.

Бо не знаю, чи хотів би я воювати на далекому сході своєї країни. Тобто знати, що не хочу. Мій патріотизм не настільки всеохопний, щоби бути готовим до визволення донецького краю від ворожих загарбників. Колись щось подібне вже було. За час моєї служби в війську країни, яка була мені чужою, була можливість визволяти і афганський народ, і ангольський, і ще кілька. Чим обернулося таке визволення – відомо. Війна заради війни, заради нищення і приниження.

А тепер цей далекий схід. Українські солдати, якщо такі є, уподібнюються там на обмежений радянський контингент у одній із братських африканських країн. Їх там точно ніхто не хоче. Їх там, як в Афганістані, готові убивати ті, на захист котрих це військо піднялося і прибуло.

На нашому далекому сході живе зовсім інший народ. Такий, якого ми, західняки, не можемо ні зрозуміти, ні прийняти, ні – тим більше – вважати за своїх. Гарні байки про соборність легко розсипаються, коли зустрітися з цими людьми віч-на-віч. Бо вони знають своє. І вони зовсім не подібні на нас.

Зрештою, ми вже це проходили. Коли козаки вирізали міста і села Червоної Русі. Коли у Першу світову січові стрільці затято протистояли російським українським полкам і дивізіям. Коли з Харкова і Юзівки український большевицький уряд, засідаючи у Москві, пішов нищити зародки української державності. Коли найкращі галицькі корпуси покинули напризволяще свій Львів, виборюючи ефемерну державність у проросійському Києві. Коли затуманені пропагандою галичани їхали будувати Україну в УРСР і десь щезали у ГУЛАЗІ. І так далі, і так далі. Очевидно, що це зовсім інший народ.

І треба попуститися. Най собі роблять, що хочуть. Не ті тепер часи, аби силою зброї нав’язувати свою правду і свою кривду.

Знаю, що це неправильно, але їх треба відпустити. Як варто відпустити ірландців, басків і ще там когось. Можна навіть проявити так званий креатив – перейти у наступ, оголосити ультиматум Росії і вимагати, щоби вони забрали собі ці прокляті гарні землі разом з неприкаяним народом. Хай вони мастять собі голову і думають, що робити  з цими козаками. І вже точно не потрібно перейматися долею тих небагатьох, хто не уявляє собі життя без України. Вони мали достатньо часу, щоби закріпитися на ворожому плацдармі. Тепер у них буде достатньо часу, щоби звикнути або втекти. Так само, як сотні тисяч наших людей втікали свого часу від їхнього приходу, як вони перетасовували переміщення сотень тисяч.

Сумно про таке думати і говорити, але так є. Кожен з нас у випадку мобілізації на східний фронт може бути вбитим тільки тому, що ми інакші. І жоден з нас не готовий убивати їх тільки тому, що вони якісь не такі. Це той вододіл, яким важко знехтувати. Така реальність, такий вузол, розв’язати який не зможе ніхто. Добре, що я вже застарий, щоби бути мобілізованим на далекий схід України, і не можу бути учасником визвольного походу".

http://micto.cz/2014/04/23/taras-prohasko-dalekoshidnyj-ukrajinskyj-front/

[bugaga]

соплі. я особисто готовий відступити. але лишити тут випалену  землю. ібо нєхуй.

інакше випалена земля буде західніше.

[Квітка]

 

"У Криму вбили 16-річного за українську мову"
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,214925357

[bugaga]

"У Криму вбили 16-річного за українську мову"
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,214925357

вас це дивує?

[UnionJack]

Дурниці

Кожен з нас у випадку мобілізації на східний фронт може бути вбитим тільки тому, що ми інакші. І жоден з нас не готовий убивати їх тільки тому, що вони якісь не такі

Вбивати треба не за те що вони не такі, а за те що тягнуть до Росіі. Зрештою, тут війна не з сепаратистами, а з Росією як такою

[Квітка]

"Укр(адене) щастя"
Володимир Павлів


"Донбасові нині треба дати все, чого він хоче. А потім спокійно подивитися, що він з цим «усім» буде робити. Якщо не дати – Донбас буде ненавидіти Україну і робити все на зло. За це решта України може зненавидіти Донбас. У результаті страждатимуть усі.


Герої драми Івана Франка «Украдена щастя» – Микола, Анна та Михайло – кожен зокрема прагнули бути щасливими. Але в фатальних рамках любовного трикутника всі стали нещасними. Михайло навіть загинув. Правда, це було сто п’ятдесят років тому. Нині ж ми воліємо вирішувати свої любовні і сімейні проблеми в інший, більш цивілізований спосіб: якщо чоловік з жінкою не хочуть жити разом, то вибирають розлучення із справедливим поділом майна та налагодженням партнерських стосунків щодо дітей.

Якщо ми так навчилися вирішувати проблеми у межах власної родини, то чому не хочемо так само вирішувати проблеми державні?

Власне, чого такого особливо хочуть сьогодні активісти на вулицях міст Донбасу? Російська як друга державна? Місцевий референдум? Збільшення повноважень для місцевого самоврядування? Ну, і в чому ж проблема?

Російська фактично є мовою спілкування для «умовної» половини країни. В регіонах компактного проживання російськомовних ніякий державний статус української мови не змусив і не змусить людей розмовляти нею. Так само, як і ймовірний статус державної для російської ні до чого фактично не зобов’яже мешканців переважно україномовних регіонів. Натомість рівнозначний статус обох мов може породити небачену досі взаємну мовну толерантність. До того ж, потрібно усвідомлювати, що змагання чи суперництво між російською та українською залежатиме не від кількості ухвалених з цього приводу постанов, а від тих реальних перспектив, які даватиме володіння тією чи іншою, а найкраще – обома мовами.

Питання про потребу збільшити повноваження для місцевого самоврядування, здається, навіть не обговорюється – це абсолютно очевидний факт. Його очевидність існує у всіх регіонах України. Отже, збільшити повноваження для регіонів потрібно якнайшвидше із залученням якнайширшого представництва регіональних еліт. Тоді відпаде потреба говорити про це через барикади з націленими одними на одних автоматами.

Місцевий референдум чи плебісцит потрібен не тільки Донбасові, така форма волевиявлення потрібна всім регіонам. Наприклад, у Львові активісти громадського сектора вже прогнали кандидата на посаду обласного шефа ДАІ, а тепер воюють проти обласного прокурора. Це добре, але група активістів все ж не може представляти інтересів усієї громади Львівщини, тому було б справедливіше розглядати такі питання на місцевому референдумі (як би його офіційно не назвали). Всім нам у регіонах вже осточортіли владні «парашутисти», яких скидають з Києва різні політично-фінансові клани за тільки їм зрозумілою логікою. Неважко здогадатись, що приблизно для цього референдум потрібен і Донбасові.

Здається, все просто, тож дивує, чому така «простота» не знаходить розуміння у столиці. Щодо нинішніх подій на Донбасі, то виправдану підозру викликають гасла про федералізм, а також прапори чужої ворожої до нас держави над речниками цих гасел. І якщо присутність російських прапорів над барикадами в Донбасі взагалі є неприйнятною, то проблема федеративного устрою країни потребує роз’яснень. Вона аж ніяк не може вирішуватися внаслідок бажання одного з регіонів – це мало б бути спільне рішення, а для такого рішення нема в Україні достатньої кількості прихильників.

Однак саме ці два елементи – ворожі триколори та нав’язувана Кремлем зміна державного устрою в нашій державі – викликають острах в українців, що Росія хоче відібрати наш Донбас.

Це – навряд чи. Цинічна правда полягає в тому, що Україна без «фактора Донбасу» змогла б швидко стабілізувати свою ситуацію і впевнено рушити на зближення із Заходом. Тому двоголові російські яструби значно більше зацікавлені у дестабілізації України, ніж у загарбанні проблемного під кожним оглядом шахтарсько-люмпенського регіону.

Ну бо що таке Донбас? Кілька мільйонів убогих, деградованих і деморалізованих людей, екологічна клоака і соціальне дно, неефективні шахти й осередок вугільної мафії. Гадаю, якби запитати думку всіх українців, то більшість би погодилась позбутися цієї проблеми, аніж тратити на неї час, зусилля і гроші, потрібні нам всім, щоб налагодити прийнятний рівень добробуту і безпеки.   

Виходячи з цього, ми повинні розуміти, що нам потрібен не Донбас, нам потрібна стабільність – керованість державою і лояльність населення. Тому місцевий референдум у Донецьку і Луганську потрібно організувати якнайшвидше, щоб побачити реальну картину. Якщо більшість мешканців регіону підтримає Україну, то це поважна аргументація для розмов із сепаратистами та їхніми красноплощадними кураторами. Якщо ж переможе версія про окрему Донецько-луганську республіку, то треба її негайно визнати, встановити з нею дипломатичні відносини, впровадити візи і відгородитись колючим дротом. (Це, звісно ж, не що інше, як типова публіцистична гіперболізація).

У Франка Микола хотів бути щасливим з Анною, але на заваді стояв Михайло. Анна хотіла бути щасливою з Михайлом, але на заваді стояв Микола. В результаті Микола залишається з жінкою, яка його не кохає; коханий Анни Михайло – мертвий. Трагедія.

Ми ж не хочемо закінчити, як ця трійця? У спадок ми отримали країну, частина якої бачить своє щастя у єдності з Заходом, інша – у єдності зі Сходом. Щастя – поняття ірраціональне, нещастя – значно конкретніше. Тому й кажуть, що нікого не можна ощасливити насильно. Натомість, обмежуючи чиєсь право на щастя, можна зробити того когось нещасним. Тож ми повинні так будувати державу, щоб у ній всі були щасливими, а не так, щоб хтось на догоду іншим був нещасливим. Щоб поняття укр-щастя асоціювалося з «українським», а не з «украденим»". 


http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=482

[Єгорій]

"хєр нам что сдєлают. наши анклави по всєму міру, ми любого ізнутрі задавім"

(с) один расіянєн

в контексті цих слів подивіться навколо.

[Loge]

"хєр нам что сдєлают. наши анклави по всєму міру, ми любого ізнутрі задавім"

(с) один расіянєн

в контексті цих слів подивіться навколо.

Всё идёт к тому, что к концу этого века формой существования России будут именно анклавы в китайской Сибири и китайском Приуралье.

 

[Квітка]

вас це дивує?

В це дуже важко повірити, на дворі 21 вік, а не якесь темне середньовіччя. Хоча знаючи, яка доля спіткала синів України - Володимира Івасюка, В'ячеслава Чорновіла, Ігора Білозіра розумієш, що таке можливо 

[bugaga]

вас це дивує?

В це дуже важко повірити, на дворі 21 вік, а не якесь темне середньовіччя. Хоча знаючи, яка доля спіткала синів України - Володимира Івасюка, В'ячеслава Чорновіла, Ігора Білозіра розумієш, що таке можливо 

We faced new nazi ideology: Ruskiy Mir
that's it

у нас  в донецьку на площі леніна зарізали хлопця під улюлюкання натовпу та посмішки мусорів.

і шо? а нічьо.

косата мразь  ручкається з вбивцями

[Loge]

вас це дивує?

В це дуже важко повірити, на дворі 21 вік, а не якесь темне середньовіччя. Хоча знаючи, яка доля спіткала синів України - Володимира Івасюка, В'ячеслава Чорновіла, Ігора Білозіра розумієш, що таке можливо 

За останні три-чотири тисячі років люди суттєво не змінились...

[coolzak]

Маломістечковість завжди в кінці приводить до поразки.Якщо не воювати в Донбасі то втратимо все,і Галичину теж.

[MakYury]

Давно пишу про це...
Важлива не фізична єдність, а спорідненість думок та прагненнь!

[Помадка]

Це не Донбас хоче, щоб йому дали все, а Риговські князьки! Федералізацію - щоб княжити безконтрольно, грабувати на місцях - і як  в результаті дуже швидко загнане населення попроситься в Рашку, бо там більше "дають"! Рускій язик у Донбасі і так домінує, а статус державної мови - це шлях до остаточної асиміляції з росіянами.

[MakYury]

Це не Донбас хоче, щоб йому дали все, а Риговські князьки! Федералізацію - щоб княжити безконтрольно, грабувати на місцях - і як  в результаті дуже швидко загнане населення попроситься в Рашку, бо там більше "дають"! Рускій язик у Донбасі і так домінує, а статус державної мови - це шлях до остаточної асиміляції з росіянами.

З Донбасом все не так просто...
вони повністю залежні від центрального бюджету та\чи решти України...
донецьке вугілля у 3-4 рази дорожче за російське і т.і...
тобто, у Росії їм бізнесово не вижити...
ось вони і розкручують 2 варіанти:
"дайте нам грошей бо як відокремимося!" - це нас так залякують, типу руйнуючи найбільшу європейську країну
"ми до вас приліпимося, скільки заплатите?" - це до Росії у надії, що заплатять дофіга і вистачить назавжди і без бізнесу...
тобто, човен розхитують свідомо...

у Криму була інша ситуація - там зіграли пенсіонери, банкрути, зрадники та чф...

але збанкрутілий Донбас стане дуже схожим на Крим...

[Читач]

Знаю, що це неправильно, але їх треба відпустити. Як варто відпустити ірландців, басків і ще там когось.

Дійсно, не правильно бо ірландці, баски чи ще там хтось це нації, а нації донбасян не існує.
Тому далі і не читав.

[Квітка]

"Почему убивают украинских солдат, или что скрывает новая-старая власть?"

Если вы все еще не понимаете, почему украинская АТО терпит неудачу, а иностранные боевики в Украине не кончаются, то следует обратить внимание на фигуру председателя Государственной Пограничной службы Украины Николая Литвина.

"Начнем с того, что Николай Литвин брат самой беспринципной украинской политической проститутки по имени Владимир Литвин, но это не главный его недостаток. Хуже всего, что Николай Литвин — пособник оккупантов и террористов.

За 13 лет, которые он находится на своей должности, Литвин не удосужился сделать из государственной границы Украины даже подобие государственной границы. При всех президентах Литвин вместо того, чтобы контролировать и укреплять кордон, контролировал и укреплял грандиозную коррупционную вертикаль и контрабандистские схемы. Благодаря ему, с 2001 года в Луганской и Донецкой областях граница не претерпела ни малейших изменений, и до сих пор угадывается по редким столикам и табличкам в степи.

Самый радикальный апгрейд украино-российской границы был осуществлен лишь нынешней весной, когда губернатор Тарута за свои деньги вырыл на границе Донецкой области с Россией ров, шириной в 4 метра, потому что понял, что границы по факту нет. Николай Литвин не имел ни малейшего отношения даже к такой слабой попытке укрепить украинские рубежи. За 13 лет его не хватило даже на канаву.

Все эти годы пограничники вместе с таможенниками заколачивали немыслимые деньги на контрабандном траффике, а в приграничных районах образовались целые династии профессиональных контрабандистов. Благодаря Литвину, через границу сегодня можно беспрепятственно провезти десятки «камазов» с боевиками, любое количество стрелкового оружия, гранатометы, зенитные пулеметы, взрывчатку. Благодаря ему, сегодня сбивают украинские вертолеты, гибнут бойцы.

Вот это — зенитный пулемет в Донецке. Наверно, случайно просочился сквозь стройные ряды пограничников, стоящих на страже.

Поверьте, пока Государственную Пограничную службу Украины возглавляет Николай Литвин, АТО не закончится никогда. Потому что Литвин является первым другом и партнером всех проникающих в Украину террористов-сепаратистов. Потому что это благодаря ему в погранслужбе полно завербованных предателей и негодяев, а сама граница выглядит, как проходной двор.

АТО нужно было начинать с увольнения Литвина. В нынешнем виде операция не имеет смысла. Пишет корр. ELISE.COM.UA"
http://elise.com.ua/?p=19720

[Квітка]

 
Невже це серйозно ?

"Верховна Рада України підвищить вік військовозобов'язаних у запасі з 50 до 60 років. Це торкнеться пересічних, сержантів і старшин. А молодший і старший офіцерський склад ризикує опинитися в діючій армії навіть в 65 років. У середу українські парламентарії ухвалили відповідний законопроект у першому читанні. Можна не сумніватися, що цей документ буде схвалений найближчим часом.

Мета законопроекту - збільшення числа громадян, які мають досвід проходження військової служби і можуть бути використані для доукомплектування НД України та інших формувань. Нагадаємо, що в середині березня Рада вже підвищила призовний вік чоловіків, які підлягають мобілізації з 40 до 55 років.

Можна припустити, що підвищення вікової планки пов'язано з дефіцитом «патріотичних громадян», готових покласти своє життя за ідею «єдиної і неподільної України». Як відомо, українські військовослужбовці неохоче беруть участь у т.зв. «Антитерористичної операції». А іноді і зовсім дезертують з поля бою, переходячи на сторону ополченців. В українських ЗМІ також регулярно з'являється інформація про випадки хабарництва у військкоматах. Доля «гарматного м'яса» не влаштовує навіть жителів Західної України, яка традиційно вважається джерелом поповнення  військ.

Гострий кадровий криза в українському війську підтверджує і недавній скандал зі звільненням 212 співробітників космічного агентства України. Офіцери, які не мали навичок бойових дій в польових умовах, відмовилися піти в розпорядження Міноборони України в ході часткової мобілізації для відправки на Схід України".
http://octpib.info/News.aspx?idNews=18125

[Feral Cat]

Хай Прохасько скаже це Семенченку і хлопцям з його батальону.

[Fire Horse]

Гарні байки про соборність легко розсипаються, коли зустрітися з цими людьми віч-на-віч. Бо вони знають своє. І вони зовсім не подібні на нас.

У свій час мені довелось спілкуватись з цими людьми роками, жити в одній кімнаті. Я не помітила якоїсь  ментальної різниці.
Якраз найближчими ментально виявились дві російськомовні дівчини з Донецької та Запоріжської областей та кримська татарка із Джанкоя. Але це було давно. Був СРСР та не було шоу Шустер-лайноф на ТБ.

[polemistes]

Знаю, що це неправильно, але їх треба відпустити. Як варто відпустити ірландців, басків і ще там когось.

Дійсно, не правильно бо ірландці, баски чи ще там хтось це нації, а нації донбасян не існує.
Тому далі і не читав.

Існує Росія і її анклав в Україні (Донбас). Якщо не дати їм від'єднатися - матимемо щось типу ІРА - ірландських терористів у Великій Британії на століття. Воно нам треба?

[ursusus]

Хлопці гинуть за Бомбас і це фуйово, так.
Але на ІRА чи УПА бомасята "рылом не вышли" - не буде від них ніякого довготривалого спротиву.
Немає ні релігійного, ні суттєвого етнічного росколу між Донбасом та Україною.
Так, лише рівень любові до СРСР та відсоток бидла, ось і все, що роз'єднує.

[Шоцемамо?]

Якщо цей Прохасько вважає,
що не треба було в громадянську
галичанам битися за Київ -
він такий же сепаратист, як донецькі.
До України він не має відношення.

 

[Feral Cat]

Я знаю одне - Донбас має заплатити якнайдорожчу ціну за свою зраду. Незалежно від того як все закінчиться. І це буде справедливо.

[Читач]

Якщо цей Прохасько вважає,
що не треба було в громадянську
галичанам битися за Київ -
він такий же сепаратист, як донецькі.
До України він не має відношення.

 

Прохасько не сепаратист він банальний український націоналіст-провінціал,
точка зору і позиція таких призвела до втрати державності Україною на початку ХХ ст.
Але для таких, як Прохасько це уроком не стало.

[авжеж]

Дурниці

Кожен з нас у випадку мобілізації на східний фронт може бути вбитим тільки тому, що ми інакші. І жоден з нас не готовий убивати їх тільки тому, що вони якісь не такі

Вбивати треба не за те що вони не такі, а за те що тягнуть до Росіі. Зрештою, тут війна не з сепаратистами, а з Росією як такою

Знову про життя і смерть?

Цікаво, чому порівнюють декласованих і денаціоналізованих, зрештою, людей без якихось твердих переконань з націями, які коолись таки мали традиції державності (ті ж таки баски, каталонці, ірландці)?

І чому обирають лиш між двома варіантами - або живи, як я хочу, або вмирай?

Чому не спробувати спочатку переконати?

Чи шановні попередні дописувачі думають, що за ті 23 роки, які минули від часу формальної незалежності України від Росії, на тих теренах велась достатня проукраїнська робота?

[авжеж]

"хєр нам что сдєлают. наши анклави по всєму міру, ми любого ізнутрі задавім"

(с) один расіянєн

в контексті цих слів подивіться навколо.

щодо референдумів (з тексту Павліва) - то які референдуми можна проводити під дулами автоматів? Референдум - для МИРНОГО населення у МИРНИЙ час.

[otaman]

Я знаю одне - Донбас має заплатити якнайдорожчу ціну за свою зраду. Незалежно від того як все закінчиться. І це буде справедливо.

у складі України вже сплачує зруйнованими домами, хз, може і зруйнованими заводами.
даунбаСС заплатить навіть у складі рф - вивезуть рабів до Сибіру - на стройку вєка

[cdecdc Put]

Уже столько здесь перетирали:нельзя этот гребаный Даунбас никуда отпускать.Он автоматически станет плацдармом для вторжения в остальную часть страны.И вообще за такие базары впредь нужно банить.

[Jolly Fall]

Уже столько здесь перетирали:нельзя этот гребаный Даунбас никуда отпускать.Он автоматически станет плацдармом для вторжения в остальную часть страны.И вообще за такие базары впредь нужно банить.

+1000