Юрій Гудименко:
"У нинішньому, 2021 році, задля покращення ситуації в Україні можна і треба зробити наступне:
Прийняти закон про скасування податку на прибуток і заміну його на податок на виведений капітал (ПнВК) з 2022 або 2023 років.
Прийняти закон про колабораціонізм.
Прийняти закон про зброю.
Прийняти закон про територіальну оборону.
Обрати незалежного голову Нацбанку через відкритий та прозорий конкурс.
Почати формування стратегії тотальної судової реформи і реформи поліції, СБУ та прокуратури. Реформи такого рівня складності, що зустрінуть шалений опір системи – це довгий процес, він не може пройти за місяць або навіть рік. Але його потрібно розпочати і зафіксувати разом із міжнародними партнерами, щоб будь-яка українська влада знала: немає зрушення у цих реформах – немає кредитів.
Продовжити і максимально розширити процеси приватизації і роздержавлення всіх держпідприємств, окрім стратегічно важливих.
Звільнити Кабінет міністрів у повному складі. Так, з Аваковим. Я знаю, що цей пункт найскладніший.
А, ні, оцей найскладніший. Міністра внутрішніх справ Авакова, міністра охорони здоров’я Степанова, міністра юстиції Малюську, генерального прокурора Венедіктову і всіх Єрмаків середнього віку – під суд.
Негайно випустити з-за грат Андрія Антоненка «Ріффмастера», зняти з нього і з усіх затриманих по «справі Шеремета» обвинувачених, розпочати слідство проти всіх фальсифікаторів цієї справи і спробувати, нарешті, знайти справжніх винуватців, зважаючи на нові обставини.
Законодавчо викинути з кримінального і адміністративного кодексів всі «злочини без потерпілих», тобто негайно легалізувати і обкласти податками медичний канабіс, секс-роботу і гральний бізнес. Все це і так продається і купується. Гроші від цього має отримувати багатостраждальний бюджет України і місцеві бюджети, а не корумповані поліцейські, прокурори та судді.
Розпочати збір фактів і даних щодо масових фальсифікацій рядових працівників і керівництва МОЗ під час формування статистики захворілих та померлих від COVID-19.
Провести нормальну вакцинацію громадян України від коронавірусу. Це питання державної безпеки.
Позбавити всі релігійні організації всіх пільг та преференцій. З точки зору логіки, клуб віруючих і клуб рольовиків-толкієністів нічим не відрізняються один від одного, але релігійний клуб пільги має, а толкієністи з ельфами та гномами – ні. А ще з точки зору держави, карантин лише для ресторанів, але не для церков. Це неправильно.
Продовжити занедбані реформи у Збройних силах України. За рахунок збільшення бюджету від зазначених вище економічних пунктів продовжити призупинений процес переозброєння, підвищити грошові винагороди і зарплати військовослужбовцям.
Спільно з профільними громадськими організаціями створити і затвердити концепцію реалізації державної політики щодо ветеранів російсько-української війни.
Максимально розширити співпрацю з Євросоюзом, Великобританією, Канадою, країнами Балтії та Сполученими Штатами Америки. Україна має бути в ЄС, НАТО та в ще не створеному Інтермаріумі. Це – робота на роки, але вона має бути виконана.
Розпочати процес змін у Конституційному суді. Конституційна криза має бути вирішена спокійно, але жорстко.
Ліквідувати ОАСК як явище. Суддю Вовка – за грати.
Розпочати процес деолігархізації. Перші кроки – зміна законодавства щодо олігархічних ЗМІ і повна заміна складу Антимонопольного комітету, створення громадської ради контролю при ньому, набір і в раду, і в комітет – за прозорим конкурсом.
Позбавити СБУ всіх економічних повноважень. Нарешті.
Ввести принцип формування коаліції у місцевих та обласних радах. Коаліції і так складаються неофіційно, але суспільство має право знати і бачити, як такі коаліції створюються і фіксуються документально, в тому числі між умовно проукраїнськими та відверто проросійськими силами.
Змінити Конституцію, викинувши звідти опис Великого герба і прибрати слово «Малий» з опису тризуба. Ідея була непогана, але нинішнє виконання веде до естетичної катастрофи. Нехай єдиним гербом України залишається стильний тризуб князя Володимира. Символи – це важливо.
Продовжувати «лагідну українізацію», доповнивши її «лагідною англієзацією». Громадяни України мають право знати англійську мову, а чиновники та держслужбовці – просто зобов‘язані. В Україні має бути дві мови з офіційним статусом – державна українська і мова офіційного спілкування англійська.
Початок (лише початок!) процесу створення єдиного електронного реєстру отримувачів соціальних виплат і пільг. Фінальний етап – монетизація всіх пільг.
Це лише короткий нарис того, що могли б зрушити з місця прогресивні політики. Нажаль, цього не станеться. Хоча навіть виконання десятої частини цих пунктів суттєво посилило би державу і зробило би кращим життя громадян.
Так не буде сьогодні. Ви самі знаєте чому.
Але так буде завтра. Бо завтра – це ми."
