Автор Тема: Убогість матеріальна і душевна - антиномічний досвід християнства  (Прочитано 203 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Зденик

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3917
  • Стать: Чоловіча
  • Gutta cavat lapidem
    • Блоґ
" Є помилковим вважати багатство чимось у своїй суті метафізично негативним. З другого боку, також є помилковим судити Божу благодать мірилом багатства. Є люди, котрі мають по п'ятдесят років, в яких життя є більш-менш (принаймні в матеріальних категоріях) визначене, воно не зміниться. Вони є, можна сказати в моральних термінах, приречені доживати свій вік в убогості, може навіть у крайній убогості -- але для них не є закрита християнська проповідь. Не кожен християнський досвід носить американську усмішку, не кожне життя закінчується так, як голівудський фільм -- життя є драматичне, в житті є мірки, які не відповідають бізнесовому плану, що обов'язково має наприкінці року мати прибуток. Остаточно, якщо ми подивимося на Христове свідчення, його хронологічне життя закінчилося абсолютною катастрофою, втратою всього: втратою гідності, втратою друзів, втратою майже всіх родичів, крахом проповіді -- тих дванадцять, котрі були найближче, - навіть вони не змогли його зрозуміти за життя ... "

" Досвід християнства є антиномічний. Є такий богословський термін, у ньому поєднуються ті речі, які для нашої логіки є несумісні. От такий заклик Христа: хочеш бути першим -- будь останнім, хочеш врятувати своє життя -- мусиш його втратити. Для нашої логіки, зокрема бізнесової, це є абсурд. І це є щось, що годі проаргументувати, його не можна довести, в цю логіку треба ввійти, треба пережити. "

© О. Борис ҐУДЗЯК

 :smilie8:
Die Herren Politiker - die sind alle doof ! ©