получи звезду давида
А що тут було робити?
"Великомудрий" український народ, на жаль, "серед своїх", управлінців і політиків найвищого рівня за 30 років майже нікого кращого так і не породив.
Політиків такого рівня, щоб могли би управляти повністю всією Україною, - то можу назвати тільки декількох.
Павло Іванович Лазаренко, Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов ( за нього теж потрібна зірка Давида )
Арсен Аваков, Патрірх Філарет ( хоч він і священнослукжитель але він і політик, причому успішний і послідовний, один раз порвавши з Московською РПЦ, вірним своїм принципам він залишавсяється до кінця. І результат - більш як 5000 тисяч парафій УПЦ КП, без допомоги "української влади". Пізніше, ця кількість і дозволила отримати Томос, хай і не такий, який мав би бути.
Держдепівська УАПЦ - то холуї й пристосуванці, як і абосолютна більшість різноманітних українських "політиків").
Ну й ще, до цього свого особистого політичного іконостасу можу додати Петра Порошенка.
Хай відносно, хай з певними оговорками, але всерівно, він український політик високого рівня.
Я не є його прихильник, бо за ним з 1994 року тягнулось багато "косяків". Навіть не забуваючи про всяких там свинарчуків, про інші "косяки", про те що він був засновником не однієї партії, що він дуже завжди любив гроші ( і заробляти їх вмів) і тим не менше, він заслуговує якщо не на повагу, то точно не на огульну критику.
Чому я так вважаю?
Тому що Порошенгкові з усіх укр. Президентів було найважче, як нікому іншому.
Керувати країною майже 5 воєнних років і залишити країну майже в тих кордонах, які він прийняв - це не кожен зміг би.
Невдачими були тільки Іловайськ і Дебальцево.
А все інше - він вистояв і витримав.
Як для політика - це результат.І ще - почала реально формуватись українська армія і військова політика.
Був би на місці Порошенка в той час хтось інший - то ще й невідомо, який був би розвиток всіх подій.