Комашки, про мужской декрет я поддерживаю, но это не имеет никакого отношения к квотам. Это хороший ход, работодатель просто не знает кто уйдет в декрет. Понятно что это скорее всего женщина, но так как мужчина то же имеет на это право я, как кадровик, ну никак не могу гарантировать отсутствие "женских" проблем с мужским контингентом. И поэтому разница сильно нивелируется. Но опять таки это не квоты. Такая же история с инвалидами и налоговыми льготам. Это не квоты, это компенсация со стороны государства работодателю дополнительных расходов что он несет.
И женский декрет никакой "традицией" не является. Ну не может мужик родить и грудью кормить хоть ты тресни.
Ну по-перше ця частина коментаря стосувалася не стільки квот як таких, скільки отієї великої невимовної проблеми працевлаштування, котру ви згадали. Оскільки ви знаходитеся в українській традиції працевлаштування, вам й зараз зрозуміло, що в декрет піде скоріш за все жінка.
На практиці, в декрет підуть обидва, на однаковий строк та не одночасно. Принаймі, це вигідніше в матеріальному сенсі, тому практично всі роблять саме так.
Й так, з появою штучного харчування це таки стало просто традицією, беззалежно від вашого особистого негативного ставлення до цієї їжи.
Теперь про контент.
"З мовою ви належите до групи що зазнала утиску, а от зі статтю все навпаки." Сразу видно умного человека который старается не подставится 
Как расплывчато - группа что зазнала утиску, натянуть можно на что угодно, например на одиноких отцов или просто рыжих и лопоухих. 
Дурак написалбы "угнетаемое меньшинство", но Камашки то понимает что на женщин это никак не натянуть и поэтому решил выразится туманно.
Я уже писал что квоты зло, но имеют право на жизнь если являются злом меньшим. Как например с квотами для крымских татар в крымском парламенте которые я поддерживал. Так и тут. Вопрос не в "угнетаемой группе" и не в традициях, вопрос в том что наш "культурный рынок" целенаправленно деформировался со стороны врага в его практических целях. Грубо говоря русскоязычный контент всячески, и экономически и политически и пр, дотировался со стороны РФ. Пока этого небыло наш рынок неплохо себя чувствовал и без квот. Но эта ситуация имеет место быть, экономически мы не можем противостоять РФ которую накачивают баблом "наши европейские партнеры", и поэтому есть решение политическое, это квоты.
Какое это имеет отношение к женщинам которые ни меньшинством не являются и против которых не предпринимается никаких агрессивных действий с третьей стороны для меня не ясно.
А перед ким мені тут підставлятися
Різні погляди на складні соціальні явища, як на мене, більш ніж нормальна річ. Мені зазвичай більш цікаво розуміти хід думок; наприклад рівень ризиків від штучного харчування - це не те що зазвичай спадає на думку коли обмірковуєш те чи інше.
Щодо груп, зазнавших утиску, то з цим все просто - однією з груп, що зазнала утиску від патріархального типу суспільства, є чоловіки, і я в цьому не бачу нічого дивного. Тож тут ніякої туманності
Ситуація з мовою умовного Юраса не влаштовує, ситуація з працевлаштуванням влаштовує, ото й вся різниця у підході до квот.
Щодо вас, то я можливо просто не розумію в якому сенсі ви використовуєте поняття "менше зло". Загалом ясно, що квоти - це завжди тимчасове рішення, хай й сам часовий проміжок може виявитися довгим (ну й загалом інколи недоречно їх взагалі прибирати, як ото з українським контентом, навіть коли в нас він буде органічно досягати 95%). Під час дії квоти вона злом не є аж ніяк, бо є інструментом зламу традиції - котра, у випадку з контентом, була встановлена рашкою.
Коли у рашки були скрутні часи, та агенти впливу недоотримували грошей - то вибух української культури був значною мірою стриманим саме сформованою традицією. Ніяких агресивних дій (тм) у ті часи ніхто ні до кого не застосовував, але цього й не треба, коли вже сформовано норму, яка в себе спробу прослуховування "Мертвого півня" не включає.
З жінками те саме. Вас з Юрасом не потрібна ніяка агресивна змова
щоб не прийняти жіночу кандидатуру. Бо воно реально зашкодить вашому бізнесу у тактичній перспективі, а стратегічна вас цікавити не має. Так само як й для директора радіостанції - йому об'єктивно простіше та вигідніше напхати у етер рашн-парашн.
З квотами буде зламано що ту, що іншу традицію та її об'єктивні наслідки - хоча ані ви, ані умовний директор радіо цьому особливо радіти не будете
