Viktoria Brychkova
Град над Києвом й "град" над Донецьком — які вони різні,
Перший землю лоскоче, а другий — все з нею рівня́,
Бо кришився бетон, скреготливо ламалось залізо,
В небо Воїни йшли, не рятує від "градів" броня...
Хоч дрижали від "граду" тоді двісті днів термінали,
Хоч трусилася від "ураганів" донецька земля,
Тільки "кіборг" стояв — і пісні українські лунали,
Там, де "кіборг" стояв — там ламалися списи кремля...
Злітну смугу від штурмів здолали безвихідь і втома,
Впала вежа під натиском зброї в бандитській руці...
Там, де "кіборг" стояв — а стояв він у себе удома —
Все з землею зрівнялося, тільки не впали бійці...
Хтось контужений, хтось — у полон, хтось під вигуки слізні
"Не вмирають Герої!" до мами помчав у труні...
Град над Києвом й "град" над Донецьком — які вони різні,
Перший Богу підвласний, а другий — слуга сатані...
Viktoria Brychkova
"Дякую", раша, і "дякую", путін,
"Вдячна" до сліз тобі, нечисть мсклська...
Просто ніколи не зможу забути
Ні Волновахи, ні Іловайська...
Як із котлів, що заварені чортом,
Ангели наші злітали хмар вище...
Я не прощу тобі аеропорту,
Того, що "градом" ти впевнено нищив...
Зеленопілля, Піски і Попасну
Ноги твої не минули трикляті...
Скільки життів там батьківських погасло,
Скільки зірками засвітять дитяті...
"Дякую" вголос тобі я, падлюко,
За материнські пречорні хустини...
"Дякую" я за безногих, безруких,
І за щонічні їх жахи постійні...
"Дякую" слізно сусідському змію
Я за "двохсотих", за сиріт, за тризни...
Я тобі, скверно, простити не смію
Кожну могилу Героя Вітчизни...
"Дякую" я за кривавість врожаю,
Що замість жита — обвуглене поле,
"Дякую", й щиро тобі побажаю
Радості й щастя не знати ніколи...
------------------------
(Вікторія - прекрасна поетеса.
Підтримуйте і поширюйте її творчість.
https://www.facebook.com/viktoria.abuqadoum )