Без вхідного масиву даних (не так навіть важливо, якої якості) здоровий глузд просто ні до чого буде прикладати.
Неможливо грати в шахи, не бачачи дошки та розставлених на ній фігур.
Так ми в них й не граємо, в цьому прикол і полягає. Ми живемо на дошці, й переважна більшість нашого оточення має великі проблеми з відбиванням дупля щодо того, який колір має фігура перед ними, й що той колір означає. Отакий от рівень в 90% тих, кого ми щодня навкруги себе бачимо. Й не сказати, чесно так кажучи, щоб в нас самих був набагато вищий
Головний прикол існування отих 90% полягає ще й в тому, що всю інфісту інфу генерують саме вони. Тобто, продовжуючи вашу шахматну аналогію, в вашому розпорядженні тільки два типи інформації: очевидний факт на всю дошку, й інфіста інфуня про те що в ворожого (але може нащого) ферзя (коня, але це не точно) цяточка на дупі.
Власне саме тому в нас приблизно однакові оцінки всіх гамбітів: вони базовані на очевидних фактах, котрі ніяк не проспиш. Вся інша інфа це або тактичний рівень, котрий нам нема куди застосовувати - або мотлох.