Один з організаторів ходи Дмитро Резніченко:
....Українці зараз можуть дозволити собі хоч їсти російськомовних дітей прямо на Майдані, - російська пропаганда від цього не стане лютішою (бо лютіше вже нема куди), а західні "союзники" не стануть від того менш прихильними (бо плювати вони хотіли на Україну, їх тут цікавлять лише власні геополітичні інтереси, а ці інтереси не залежать від поїданням якихось там дітей). Проте багато українців із величезним переляком сприймають саму думку, що можна ні на кого не зважати. Взимку улюбленим словом переляканих було "провокатор", тепер - "картінка для Путіна".
Перелякані українці перелякано хрестяться, коли їм говориш, що на Радоницю ми організовуємо смолоскипний марш пам'яті Небесної сотні. Їх не хвилює, що побратими загиблих хочуть знову побачити відблиск вогню, яким нещодавно горіли київські вулиці, і знову згадати - хто ми, звідки ми, за що б'ємося. Їх не цікавить, чи будуть янголи у прокопченому камуфляжі дивитися згори на братні вогні. Їх цікавить лише, чи сподобаються ці вогні у Брюселі та Москві.
Насправді, революція давно все розставила по місцям - і для сходу, і для заходу, і для верху, і для низу, - до кадрів минулої зими нема чого додати. Я всю зиму "створював картинку для Путіна" - калічив міліціонерів, ходив під бандерівським прапором та горлав "Героям Слава". Я вважаю, що антиукраїнській пропаганді служать не шеренги бандерівців, а спітніла від переляку лисина Турчинова, - якщо вона є результатом української революції, то Небесна сотня загинула просто дарма.