Люди розказують.
У Сколе запакували чоловіка прямо з приватного подвір’я. Як стояв хлоп у гумових капцях, підливав грядки, так і схопили. Через два дні мовчанки, бо телефон лишився в хаті, чоловік дався чути з Миколаївської області (1100 км). Майбутній піхотинець.
Усе б нічого – якби чоловік не був клінічним шизофреніком. Стоїть на обліку в психдиспансері. Щороку госпіталізовується на сезонне підлікування.
Родичі почали всі медичні документи сканувати й ксерити для ТЦК, але потяг пішов. Пізно. Комісію успішно пройшов, уже й присягу підписав. На вірність. Заледве вийшли на командування підрозділом – теж, кажуть, нічого вдіяти не можуть.
Хворий має вживати медикаменти, без яких симптоматика може загостритися. Родичі вислали командирам рецепти таблеток із поясненням: ви собі робіть, як знаєте, але тепер уже в ваших інтересах буде придбати новобранцеві-піхотинцеві ліки, бо якщо ні, то він ненароком може перестріляти пів батальйону, й буде неосудний, бо має відповідний діягноз, хронічний і підтверджений.
Тепер командири ламають голову, що з цим робити. Людина через 2 тижні якраз мала лягати в лікарню.
Влада самотужки створює стільки іпсо проти власного населення, що ворог відпочиває.