Якби не він, то у Дніпрі зараз було б то саме, що і у Донецьку з Луганськом.
Я не хочу применшувати заслуг Коломойського, але й не можу закривати очі на його "заслуги" в дерибані України.
Проте тут мова не тільки і не стільки про цю персону, як мова про суспільство.
Тобто про наших людей, наче й дорослих розумних та адекватних, але яких хлібом не годуй, а чергового месію подай. Вибравши собі нового претендента на цю роль, вони починають поступово наділяти його рисами якогось небожителя, щоб через деякий час вимагати від цієї людини відповідних вчинків. Не дочекавшись чогось подібного, швиденько втопкують ще недавно "практично святого" в багнюку та йдуть шукати собі нову "жертву".
Всі ж пам'ятають Ющенка, якому на парламентських виборах вибрали на "допомогу" БЮТ, бо на той час його "святість" вже поблякла, а месіанська зоря Юлії якраз розгорялась.
Масштаби та тривалість Юліанського психозу, скажу чесно, мене вражали і продовжують вражати. Розчарування її послідовників, мабуть, найважче і нагадує ломку наркомана.
І от знову: "...
лише один адекватний і здібний на Майдані"(у Швейцарії був Майдан?!
)
Складається враження, що слова " Не сотвори собі кумира!" для одних - порожній звук, а інші , може, їх і не чули.
