🍁 КУРСЬКА ДУГА – ВІД ЕМОЦІЙ ДО ХОЛОДНОГО АНАЛІЗУ (нудний лонгрід).
Винуватий перед вами. Перші дві доби нашого «вторгнення» на росію, особисто я жив емоціями двох близьких мені людей, які беруть безпосередню участь у цій операції. Звісно, ніяких деталей у переписці не було, але я вперше відчув надзвичайне піднесення від того почуття, що наші вперше за багато місяців наступають – наступають швидко, успішно, знищуючи на своєму шляху все, що несло смерть в Україну.
Але перші дні, коли ефект несподіваності дає тобі не тільки драйв, але масу тактичних переваг, минули. І тепер, коли починається складна, іноді монотонна, а іноді стрімка і маневрена робота, коли з кожним днем ставатиме все складніше, настав час подивитись на все це з холодною головою – чому обрали самий такий варіант дій, які перспективи і можливі наслідки.
Минулої ночі був час та натхнення прочитати масу американських ЗМІ та спеціалізованої літератури і зробити певні висновки, а саме:
▪️Це ніяка не авантюра
▪️Лінія фронту внаслідок цієї операція не збільшилась – вона перестала бути лінійною
▪️Сирський, скоріш за все, не був бенефіціаром цієї операції
А тепер по порядку. Після того, як відновилась американська військова допомога, постало головне питання – яка номенклатура зброї потрібна перш за все. Ця номенклатура повинна була відбиратись в залежності від того, що у першу чергу планують робити ЗСУ.
Зрозуміло, що багато літаків, які б могли змінити ситуацію на полі бою, ми б різних причин не отримали - це і дефіцит підготовлених пілотів, і вкрай слабка та вразлива інфраструктура.
Пан Сирський наполягав на традиційному укріпленні існуючої лінії оборони. Укріпленні звичайними методами, які не мінялись з часів Другої світової. Але, як стверджує джерело спеціалізованого військового видання, Департамент стратегічного планування пана Остіна привів багато аргументів того, що навіть значне посилення традиційної лінійної оборони в умовах, коли ворог переважає тебе втричі (причому у всьому – від кількості особового складу до артилерійського боєкомплекту), не гарантує навіть збереження існуючих позицій, не кажучи вже про контрнаступ. Тому що противник цю оборону рано чи пізно продавить. Крок за кроком, село за селом, але продавить. Ресурсів багато, людські життя – ніщо, ненависть до України зашкалює.
Тоді було прийнято рішення (ким – не питайте) порушити лінійність оборони і зробити її «рваною» та максимально мобільною. В умовах жорсткої секретності (задум операції з нашої сторони знало менше людей, аніж пальців на одній руці, а командири від полковника отримали свої завдання лише 4 серпня) було здійснено прорив у місці, яка супутникова та агентурна розвідка виявила, як найбільш слабке.
Швидке розсередження, захват основних логістичних пунктів, підрив військових комунікацій і перехід до тактики «рваного фронту». В такій ситуації, як у Курську, українська армія працює високомобільними групами – переважно у лісовій місцевості та з гарною розвідкою - шукайте голку в стогу сіна. Це відповідь тим, хто пише, що лінія фронту збільшилась. Теоретично – так, фактично – ні. Саме так має боротися слабка сторона з сильнішим ворогом.
Полковник Королівського інституту об'єднаних служб Британії Самуель Рамані вважає, що український наступ сприяє досягненню трьох ключових цілей:
▪️ відволікає російську армію від наступальних операцій у Донецькій області – наприклад, Militarist стверджує, що розпочався відвід однієї тисячі російських вояк з Харківського напряму і тисячі – з Торецького. З бронетехнікою та боєкомплектом;
▪️ сіє розбрат у російському суспільстві;
▪️ сприяє майбутній угоді щодо "обміну земель".
А на думку представника Департаменту стратегічного планування Пентагону, у подальшому можливі два варіанти розвідку подій: продовження нижче ⬇️⬇️
