Мар'яна Барабанова
oSrdptsnoe1f1g0cu6a059a9a1257u7iht375f83lh3ata2cm05tu4t1h166 ·
Завжди дуже складно писати такі дописи...
Некрологи про друзів...
Творчість Вікторії була дуже співзвучна з моєю душею, я зачитала не один її вірш, тому досі важко повірити в цю новину.
Вчора від тяжкої хвороби померла чудова жінка, поетеса, літераторка, якій дуже боліла Україна, автор чуттєвої і патріотичної поезії
Вікторія Бірюкова.
(дівоче Бричкова, ще відома як Абу Кадум)
28.05.1982 - 14.11.2024
Вікторія народилася у Чернівцях, вчилась у Івано-Франківську, де познайомилась зі своїх чоловіком іноземцем.
У 2002 році поїхала разом з чоловіком до Йорданії, де вона жила майже 20 років...
Але вся її творчість та діяльність була пов'язана з Україною, душа її була завжди тут. Писати вірші дівчинка почала в 13 років. Майже усі шкільні твори писала віршами. Її поезії друкували в районних газетах, в альманахах.
В останні роки тема війни була однією із головних тем у її творчості.
«Я розумію, що знаходжуся далеко від того жаху і нічим не можу підтримати своїх земляків, тому стараюся зробити це словом, – розповідає Вікторія. –
Стараюся «добре слово» донести до воїнів, що тримають на своїх плечах весь тягар того жахіття, вселити надію тим, хто їх чекає вдома.
А ще мої вірші – це пам’ять про полеглих солдат. Часто пишу їх як посвяту певному Воїну, хто віддав своє життя за волю України, за мирне небо над головами своїх дітей. Ми, українці, не маємо морального права забути їхні імена і їхній подвиг, пам’ять про них повинна жити» (с)
У 2023 році Вікторія знайшла своє кохання, одружилась. Це український захисник Денис Бірюков. Їх друзі раділи за щасливу пару. Влітку чоловіка поранила ворожа граната. Але за словами Вікторії їх любов переживе всі негаразди. Бо вони разом до останнього подиху 💔
🖤🖤🖤🖤🖤
Останній вірш на сторінці Вікторії
Ти ж обіцяв мене любити –
Отож люби мене, люби...
Допоки серце не розбите
Останнім подихом журби...
Допоки дихаю й плекаю
Я мрію світлу, молоду...
Люби від краю і до краю,
І ще, як я за край впаду...
І беззавітно, і бездумно
Люби мене, як можеш ти...
Допоки не сховали трунви
І в інші не йдемо світи...
Боготвори, обожнюй, пести,
Кохай, лелій, голуб, носи...
Люби мене у кожнім жесті
І напряму, і навскоси...
Колись востаннє гойднуть віти,
Зрубають дуба на гроби...
Ти ж обіцяв мене любити,
Отож люби мене, люби...
(с)Вікторія Бричкова-Бірюкова