Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)
DON'T LOOK DOWN, АБО НАВІЩО ПУТІНУ МАСК
Важливе. Ба навіть вельми важливе.
Таня Микитенко взяла на себе тяжкий асенізаторський труд - прочитати й проаналізувати недавно нагороджений "Букером" роман (насправді, кажуть, це радше есей) Саманти Гарві "Orbital", який уже викликав у багатьох причетних, м'яко кажучи, подив: 130 стор. не надто вправного стилістично тексту, що з таким самим успіхом міг би бути зґенерований ШІ, про те, як шестеро астронавтів на орбіті реалізовують міжнародний проект - готуються до висадки на Місяць, роблячи 16 обертів навколо Землі, споглядаючи її з висоти й переймаючись почуттям своєї вселенської єдності та за неї, нашу спільну "mother. Mother. Mother. Mother. Mother" (це цитата, слово повторюється десяток разів, не інакше для заповнення рядка), вселенської ж таки відповідальности. Паспортний склад цього "екіпажу глобального порятунку" вкрай показовий: американець, британець, італієць, японка - і двоє росіян, один з яких ще й капітан корабля (!). Так би мовити, гурт "Зємлянє" - "зємля в ілюмінаторє, зємля в ілюмінаторє", і так 130 стор. поспіль. Дуже раджу послухати ефір Тані Микитенко (лінк унизу і в коменті) - мені здається, їй вдалося нарешті намацати надзвичайно важливу ланку в планах Кремля на світове панування, якої досі всім, хто виступає на цю тему в публічному просторі, до розпуки бракувало.
Це може звучати як абсолютне божевілля, але, коли гаразд подумати, - щойно тут всі пазли сходяться. Сучасна Росія, бадьоро кажуть усі політологи-оптимісти. не має (на відміну від СРСР) жодної універсальної ідеології, якою могла б бути привабливою для решти людства; образ "країни високої культури", старанно ліплений (і досі) засобами "м'якої сили" (читай - Большой театр і Толстоєвський), сильно надщербився з повномасштабним вторгненням в Україну, - і нікому не спало на думку, що Кремль більше й не розраховує "зачаровувати" міжнародні ширнармаси, в його грі вони відсутні, - він апелює вже тільки до світових ЕЛІТ, пропонуючи їм ПОРЯТУНОК ВІД ГЛОБАЛЬНИХ КАТАСТРОФ - засобом космічних експедицій. (Прошу "нє ржать", бо це, бігме, не смішно!)
Пам'ятаєте фінал "Don't Look Up"? Маск візьме з собою на Марс тільки "друзів Путіна" - "еліту людства". Росія має що запропонувати не тільки Трампові, а й усім неотесаним багатіям цього світу, які давно вже, з переляку перед ядерною зимою, покупували собі ділянки на Місяці й обладнані бункери в нетріях Африки: свій до свого по своє. Так, ідея цілком психопатична - але якщо поставитись серйозно до цьогорічного Букера, неважко розгледіти за ним дуже добре зорганізовану ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПРОЕКТУ реклами Роскосмосу - як спасителя людства від вселенської екологічної катастрофи.
Про "Orbital" в нас уже писала раніше Ганна Улюра - але в неї інший фах, вона в шоці від цього тексту (і його преміювання) саме як літературознавиця. Микитенко натомість працює з шоубізом - і блискуче прорахувала в цьому 130-сторінковому потоці антилітератури (не виключено, Саманта Гарві тільки позичила своє ім'я під російську "заготовку": так московські політтехнологи працювали з письменниками і в наших широтах, "Убіть Юлю" свого часу пропонувалося багатьом!) - дуже професійно виконаний product placement Росії взагалі і Роскосмосу зокрема (від Самари і Тольятті, чиї занесені снігом "золоті куполи" буцім видно з космосу, тоді як вся "Східна Європа" зливається в нерозрізняльний промельк, та Курильських островів як "стежки між Росією і Японією" в уяві японки - і пофіґ, що по-японськи ці острови звуться аж ніяк не "Курилами"! - і аж до світлого образу Сєргєя Крікальова, останнього совєцького космонавта, чий політ прийшовсь на розпад СРСР, а нині представника Севастополя в Москві (!) й радника Путіна з питань космосу, - саме він витає над міжнародним екіпажем як Бог-отець нового світу, одна з трьох реальних постатей у цілком, здавалось би, фентезійній книжці). Література тут геть ні до чого - це чиста політтехнологія-маркетологія, і цей "Букер" мусив готуватись не один рік і коштувати РФ збіса недешево.
Свого часу Путіну вдалось одурити США (Буша-джуніора) ідеєю "спільної боротьби з тероризмом". Хто, раз послухавши Трампа, усумниться в тому, що цей так само радісно поведеться на ідею "спільної колонізації космосу", щоб, на випадок чого, чутися вбезпеченим перед всіма екологічними катастрофами, якими погрожують людству вчені, - кліматичними змінами, світовими потопами й посухами, ядерною катастрофою, врешті-решт? (про яку, неважко передбачити, говоритиметься з Москви дедалі гучніше й грізніше, щоб створити належну атмосферу наростаючої паніки серед тих, з ким, на думку Кремля, варто рахуватись). Найголовніше ж - ці люди справді так мислять, тобто можуть бути в своїх "антиутопіях" майже щирі (наскільки взагалі правомірно в стосунку до них застосовувати поняття щирости). І, скільки б ми не крутили пальцем коло лоба, - планетарний ресурс належить їм, - і от уже ціле Букерівське журі одностайно підписується на інформкампанію "Росія - рятівниця планети" (мене це вкурвлює ще й особисто - того самого 2022 р., коли Саманта Гарві погоджувалась на цю аферу, я писала "Найдовшу подорож" і вимахувала з усіх презентаційних майданчиків головним арґументом, чому Росія має розпастись: тому, що в ХХІ ст. ресурсна імперія є ЕКОЛОГІЧНО НЕАДЕКВАТНОЮ, - і от, виявляється, вони й не збираються бути адекватними, а, як останні довбограї, вірять, що досить купити Маска - і, в найгіршому разі, він забезпечить їм у фіналі, як у "Don't Look Up", благополучну транспортацію в інші світи!.. No Comments).
(Коли б ви вже, грьобані дебіли, пошвидше в ті інші світи попереселялись!..)
Тож Путін має що запропонувати Трампові - без іронії кажу. Питання - який відсоток притомно мислячих в оточенні останнього зможе зіграти роль контрбалансу.
І тут дуже цікаво буде постежити - чи хто з інтелектуальних еліт англомовного світу покрутить пальцем коло лоба на Orbital?
Стежимо за руками.
Ефір Тані Микитенко тут:
https://www.youtube.com/live/ffMFmtpQRw0
