Я и есть часть украинской нации.
Та часть, которая говорит на русском.
Знову бездьож у вигляді софізму. Та частина української нації, що розмовляє російською, виступає за всебічний розвиток української мови. Просто фізично тій частині української нації важче дається вивчення мов, ніж іншим людям, у середньому.
Є люди, яким легко даються гуманітарні науки, для них перейти з російської на українську не складає жодних проблем ( за наявності бажання, тобто якщо вони дійсно відчувають себе частиною української нації... що кожний індивід з українським громадянством може прийняти або ні, не питання). А є люди більше схильні до технічних наук і дисциплін. Є люди, які краще працюють язиком, а є- руками. І щоб ця різниця була органічною, щоб люди доповнювали один одного, а не конфліктували, їм краще розмовляти на мові свого народу, а не його ворога. На самому низовому рівні, принаймні. Зрозуміло, еліти мають знати мову ворога не гірше за самого ворога. Як і мови друзів