https://dl-news.defence-line.org/?p=67297Сер Лоуренс Фрідман (Lawrence David Freedman), почесний професор військових досліджень в Королівському коледжі Лондона, провідний фахівць у галузі британських стратегічних досліджень про московію, її стан зараз та ймовірне майбутнє:
Ключова слабкість московії полягає не в ресурсах і не в техніці, а у втраті можливості визначати напрямок подій. Стратегія, якою москва намагалася керуватися у перші дні війни, давно перестала існувати. Залишилася лише інерція, спроба втриматись на поверхні, коли під ногами провалюється весь фундамент. Держава, яка втратила ініціативу, неминуче починає програвати, навіть якщо зовні демонструє силу.
Московія розраховувала на швидкий, приголомшливий удар, який мав зламати волю України та розколоти західні столиці. Коли ж виявилось, що Україна не падає, московія опинилася у стратегічному вакуумі. Її первісна концепція впала, а нову створити не вдалося. Для цього потрібна гнучкість, відкрита аналітика та здатність визнавати помилки — якості, які московська система витравлювала десятиріччями.
Найнебезпечнішим моментом у будь-якій війні є ситуація, коли країна перестає розуміти власні цілі. Саме це відбувається з московією. Вона більше не веде війну заради перемоги. Вона веде війну заради того, щоб не визнати поразки. Це є фундаментальна різниця. Перемога потребує стратегії. Поразка потребує лише часу. Але час у цьому конфлікті працює проти кремля. Демографія виснажується, ресурси вигоряють, економіка тріщить, а міжнародна ізоляція перетворюється на норму.
Виникає глибинний дисонанс усередині московської військово-політичної машини. Кремліни вимагають від армії неможливого. Армія відповідає брехнею, а брехня перетворюється на основу рішень. Так народжується цикл, у якому помилка стає нормою, а спотворена інформація – єдиною реальністю. Цей феномен завжди призводить саме до тих катастроф, яких система найбільше боїться. Московія рухається цим маршрутом з жахливою передбачуваністю.
Деградація стратегічного мислення. Московська влада поринула у модель, де політична доцільність повністю підмінила собою професійну оцінку загроз. Але війна не прощає моделей, побудованих на зручних ілюзіях. Вона змушує платити ціну за кожен прорахунок, і московія платить її щодня втратою боєздатності, хаосом в управлінні, зривами у логістиці, падінням дисципліни та постійними внутрішніми конфліктами між силовими структурами.
