Знайшов в мережі

[RG]

 

У будівлі на Банковій була біганина, по коридорах швендяли матроси, революціонери, червоноармійці, опосуми з єнотами і різні робітники з селянками. Загальна картина створювалась суцільної анархії і незрозумілої метушні, ніхто не знав що робити, але стурбовано метушились бо так було потрібно. З натовпу приречених помітно виділявся червоноармієць з чайником, він підбігав до кожного єнота і запитував де набрати кипятку. Але ніхто не знав.
З віддаленого краю коридору, меленькими, але потужними кроками наближався чоловік, з явними признаками незламності і місцевої орієнтації.
 - Шановний !
Вигукнув чоловік з чайником.
 - Шановний, зачекайте!
Чоловік з ознаками незламності, нервово зупинивсь, повернув голову:
 - Да-да голубчику, ви щось хотіли?
 - Підкажіть де набрати кипяточку, чайку попити.
 - В буфеті незламності, на другому поверсі.
Сказав чоловік з ознаками незламності і гірко зітхнув, дивлячись на пакетик чаю. По його очах було видно, що вже не пив чаю ніколи.
 - Може вас пригостити чаєм, у мене ще один залишився і цукор є?
Жалібно запропонував червоноармієць.
 - Ні! Ніколи мені на чай, на каву зупинятись, мені план ГОЕЛРО до вечора виконати треба!
І вже було збирався йти, але повернувся і сказав:
 - а цукор я візьму, дітям віддам.
І пішов у далечінь, гордо піднявши підборіддя.
А єноти, які на хвильку зупинились послухати розмову, заплакали і обнялись з матросами, а опосуми кинулись цю розмову записувати в блокнот, для історії.

[Geo]

100%

Ржачно.    Але....

[serginio]

чєсно?
ХУЙНЯ

[RG]

Ну, не всім дано 

[Ostap.L]

чого тіки не знайдеш

[RG]

Астафій, а це тут до чого ?