https://censor.net/ua/news/4020122/reyityng-partiyi-za-kogo-gotovi-progolosuvaty-ukrayintsi"Партія Залужного", "Європейська Солідарність" та "партія Федорова" мають найбільшу підтримку серед українців на виборах до парламенту.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного компанією "Active Group" спільно з виданням "Політарена", передає Цензор.НЕТ.
Подробиці
Так, гіпотетична "партія Залужного" посідає перше місце в опитуванні з результатом 11,5%. Далі йде "Європейська Солідарність" (10,5%), "партія Михайла Федорова" (9,8%), "партія Кирила Буданова" (7,4%) та партія Володимира Зеленського (7,1%).
"Розумна політика" Дмитра Разумкова набирає 4,6%, "Батьківщина" – 4,4%, партія "Азов" – 4,3%, "Третя штурмова" – 4,2%, партія Сергія Притули – 4,1%, "Голос" – 0,7%, партія Юрія Бойка – 0,4%.
Не пішли б на вибори 9,8%, проголосували б проти всіх 6,4%, не визначилися 14,8%.
Серед тих, хто визначився
"Серед тих, хто визначився, розподіл голосів такий: партія Залужного – 16,6%, "Європейська солідарність" – 15,2%, партія Федорова – 14,2%, партія Буданова – 10,8%, партія Зеленського – 10,3%, "Розумна політика" – 6,7%, "Батьківщина" – 6,4%, "Азов" – 6,2%, "Третя штурмова" – 6,1%, партія Притули – 6,0%, "Голос" – 1,0%, партія Бойка – 0,7%", - зазначають соціологи.
У дослідженні зазначили, що три партійні проєкти, яких поки не існує, разом контролюють 28,7% голосів: партії Залужного, Федорова і Буданова.
Партія Федорова за три місяці піднялася з 3,8% до третього місця, тоді як партія Зеленського за той самий період втратила частину підтримки – з 10,4% у грудні 2025 року до 7,1% у серпні 2026 року.
Методологія
Дослідження проводилося 22 серпня 2026 року.
Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років.
Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України, крім тимчасово окупованих територій).
Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
=================
https://activegroup.com.ua/2026/08/25/85-ukrainciv-xochut-shhob-ukraina-zalishalasya-demokratiyeyu-ale-829-ne-vidchuvayut-vplivu-svogo-golosu-na-rishennya-derzhavi/85,6% українців хочуть, щоб Україна залишалася демократією, але 82,9% не відчувають впливу свого голосу на рішення держави
Українці обстоюють демократичний устрій майже одностайно – і майже так само одностайно не бачать у ньому місця для себе. 85,6% опитаних переконані, що Україна має залишатися демократією навіть під час війни, натомість 82,9% не відчувають, що їхній голос впливає на рішення держави, а 84,2% погоджуються, що держава і суспільство живуть окремими життями. Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» спільно з виданням «Політарена» 22 серпня 2026 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».
Повні результати дослідження
Ідею збереження демократії під час війни підтримують 57,3% опитаних категорично і ще 28,2% – із застереженням «швидше так». Протилежної позиції дотримуються 4,2%: 3,7% відповіли «швидше ні» і 0,4% – «однозначно ні». Ще 10,3% не змогли визначитися.
Водночас 85,3% бачать в Україні системну кризу державного управління – 52,5% однозначно і 32,8% «швидше так». Кризи не помічають 4,6% опитаних, 10,1% вагаються з відповіддю.
Попри це запит на зміни не відкладають до перемоги: 68,9% вважають, що систему держуправління можна реформувати вже під час війни (36,1% – однозначно, 32,8% – «швидше так»). Пр
Головною ознакою управлінської кризи респонденти найчастіше називають корупцію – 35,4%. Далі йдуть відсутність відповідальності за провали (28,2%), непрацююче законодавство (23,0%), консолідація влади в руках Президента (14,4%), брак відповідальних кадрів (12,3%), ухвалення рішень без пояснень (10,7%), слабкий діалог влади з громадянським суспільством (10,5%) і непрозорі кадрові призначення (9,8%). Залежність від зовнішньої допомоги і донорів згадали 9,6%, неефективну бюрократію – 9,0%, конфлікти при ухваленні рішень – 8,5%, повільність рішень – 3,9%, недостатній цифровий розвиток державних сервісів – 1,3%.
Щодо чинників, які руйнують довіру між державою і громадянами, перше місце посідають корупційні скандали – 82,9%. Другий за вагою чинник – робота ТЦК і мобілізація (71,1%), далі кадрова чехарда у владі (58,9%), несправедливий розподіл тягаря війни (54,9%), непрозорість рішень (50,1%), незрозумілість планів влади щодо закінчення війни (48,4%) і брак чесної комунікації (46,6%). Про те, що довіра за час війни навпаки зросла, сказали 2,4% опитаних.
Публічність корупційних справ під час війни українці підтримують майже без винятків: 74,0% вважають, що про підозри влади у корупції потрібно говорити відкрито, ще 17,5% схиляються до цієї думки. Проти публічності таких справ висловилися 3,5%, не визначилися 5,0%.
Найпоширенішою відповіддю на питання про те, хто найефективніше контролює владу в Україні, став варіант «ніхто не контролює» – 34,4%. Він випереджає західних партнерів (30,4%), журналістів і розслідувачів (28,9%), антикорупційні органи (21,7%), соціальні мережі та блогерів (19,3%). Громадські організації і незалежних експертів назвали по 15,8%, міжнародні організації – 15,5%, опозиційних депутатів – 10,7%, виборців на виборах – 7,4%, місцеву владу – 5,5%. Судам цю роль відводять 2,8% опитаних. Ще 16,4% не змогли відповісти.
За колишніми посадовцями право критикувати владу визнають 65,7% опитаних (30,4% – однозначно, 35,2% – «швидше так»). Такого права не визнають 26,9%, ще 7,4% вагаються.
Щодо теми виборів під час воєнного стану, суспільна позиція за три роки помітно зрушила. Доцільними такі вибори вважають 43,3% опитаних (21,3% – однозначно, 22,0% – «швидше так»), недоцільними – 50,6%. У серпні 2023 року за вибори було 15,7%, а категоричне «однозначно ні» обирали 45,5% проти нинішніх 24,7%.
Головною ознакою управлінської кризи респонденти найчастіше називають корупцію – 35,4%. Далі йдуть відсутність відповідальності за провали (28,2%), непрацююче законодавство (23,0%), консолідація влади в руках Президента (14,4%), брак відповідальних кадрів (12,3%), ухвалення рішень без пояснень (10,7%), слабкий діалог влади з громадянським суспільством (10,5%) і непрозорі кадрові призначення (9,8%). Залежність від зовнішньої допомоги і донорів згадали 9,6%, неефективну бюрократію – 9,0%, конфлікти при ухваленні рішень – 8,5%, повільність рішень – 3,9%, недостатній цифровий розвиток державних сервісів – 1,3%.
Щодо чинників, які руйнують довіру між державою і громадянами, перше місце посідають корупційні скандали – 82,9%. Другий за вагою чинник – робота ТЦК і мобілізація (71,1%), далі кадрова чехарда у владі (58,9%), несправедливий розподіл тягаря війни (54,9%), непрозорість рішень (50,1%), незрозумілість планів влади щодо закінчення війни (48,4%) і брак чесної комунікації (46,6%). Про те, що довіра за час війни навпаки зросла, сказали 2,4% опитаних.
Публічність корупційних справ під час війни українці підтримують майже без винятків: 74,0% вважають, що про підозри влади у корупції потрібно говорити відкрито, ще 17,5% схиляються до цієї думки. Проти публічності таких справ висловилися 3,5%, не визначилися 5,0%.
Найпоширенішою відповіддю на питання про те, хто найефективніше контролює владу в Україні, став варіант «ніхто не контролює» – 34,4%. Він випереджає західних партнерів (30,4%), журналістів і розслідувачів (28,9%), антикорупційні органи (21,7%), соціальні мережі та блогерів (19,3%). Громадські організації і незалежних експертів назвали по 15,8%, міжнародні організації – 15,5%, опозиційних депутатів – 10,7%, виборців на виборах – 7,4%, місцеву владу – 5,5%. Судам цю роль відводять 2,8% опитаних. Ще 16,4% не змогли відповісти.
За колишніми посадовцями право критикувати владу визнають 65,7% опитаних (30,4% – однозначно, 35,2% – «швидше так»). Такого права не визнають 26,9%, ще 7,4% вагаються.
Щодо теми виборів під час воєнного стану, суспільна позиція за три роки помітно зрушила. Доцільними такі вибори вважають 43,3% опитаних (21,3% – однозначно, 22,0% – «швидше так»), недоцільними – 50,6%. У серпні 2023 року за вибори було 15,7%, а категоричне «однозначно ні» обирали 45,5% проти нинішніх 24,7%.
Про те, що передвиборча кампанія в Україні вже почалася, говорять 43,5% опитаних, протилежної думки дотримуються 41,2%, не визначилися 15,3%. У січні 2026 року відчуття кампанії було сильнішим – 58,7%.
Технічну можливість провести протягом найближчого року вибори хоча б одного з виборних органів припускають 41,8% опитаних, тоді як 47,5% вважають це неможливим. Вагаються 10,7%.
Серед органів, які варто переобрати найближчим часом, лідирує Верховна Рада – 71,1%. Переобрання президента підтримують 55,5%, і це максимальний показник за всі 16 хвиль дослідження: у серпні 2023 року такої думки дотримувалися 11,4%. Місцеві ради і міських голів назвали по 45,7% опитаних, 13,8% не хочуть переобирати жоден орган.
Найбільше від виборів під час війни, на думку респондентів, програє чинна влада – 56,9%. Про громадян у цьому контексті говорять 24,9%, про Росію – 19,5%, про збройні сили – 13,1%, про опозицію – 6,6%. Ще 7,0% вважають, що не програє ніхто, 19,3% не визначилися.
Оцінки впливу виборів на обороноздатність розділилися майже порівну: 30,8% очікують послаблення (18,5% – істотного), 24,1% – посилення (15,1% – істотного), а 27,4% не бачать жодних змін. Порівняно з липнем 2026 року частка тих, хто прогнозує послаблення, зменшилася з 32,7% до 30,8%, а частка тих, хто очікує посилення, зросла з 15,7% до 24,1%.
Запит на оновлення при цьому не має персонального адресата. Політичного лідера, здатного якісно виконувати обов’язки президента, окрім чинного, не бачать 51,4% опитаних, бачать – 32,0%. У січні 2026 року співвідношення було 50,2% до 33,9%.
У переліку публічних постатей, яким довіряють, перші позиції ділять Михайло Федоров (33,9%) і Валерій Залужний (33,0%). Далі – Кирило Буданов (25,3%), Володимир Зеленський (23,8%), Андрій Білецький (14,7%), Петро Порошенко (14,4%), Денис Прокопенко (10,6%), Сергій Притула і Дмитро Разумков (по 9,0%), Олексій Гончаренко (6,6%), Юлія Тимошенко (4,8%), Юрій Бойко (2,2%). Показник Федорова за три місяці пройшов повний цикл: 11,2% у травні, 45,8% у липні, 33,9% у серпні. Водночас 20,3% опитаних не змогли назвати жодного прізвища – проти 7,1% раніше.
Ідею об’єднання політичних сил, що не входять до «Слуги народу», підтримали б 45,5% опитаних, не підтримали б 24,7%, ще 29,8% не визначилися. Проте коли йдеться про конкретні конфігурації, найпопулярнішою відповіддю стає відмова: 44,0% не підтримали б жодного з трьох запропонованих об’єднань. Зв’язку Залужний – Федоров віддають перевагу 22,5%, за всіх трьох разом висловилися 9,6%, за Порошенка із Залужним – 9,4%, за Порошенка з Федоровим – 3,5%.
У президентському рейтингу серед усіх опитаних лідирує Володимир Зеленський – 16,7%. За ним ідуть Валерій Залужний (11,6%), Михайло Федоров (8,6%), Петро Порошенко (8,3%), Кирило Буданов (6,5%), Дмитро Разумков (4,7%), Юлія Тимошенко (3,1%), Андрій Білецький (2,7%), Олексій Гончаренко (1,8%), Сергій Притула (1,6%), Денис Прокопенко (1,1%), Юрій Бойко (0,2%). Не пішли б на вибори 10,8%, проголосували б проти всіх або зіпсували бюлетень 8,3%, не визначилися 10,4%.
Серед тих, хто визначився з вибором, розподіл такий: Зеленський – 23,7%, Залужний – 16,5%, Федоров – 12,2%, Порошенко – 11,9%, Буданов – 9,2%, Разумков – 6,7%, Тимошенко – 4,5%, Білецький – 3,8%, Гончаренко – 2,6%, Притула – 2,2%, Прокопенко – 1,6%, Бойко – 0,3%.
Паралельно з першою позицією в рейтингу Володимир Зеленський має один із найвищих антирейтингів. За нього не проголосували б за жодних обставин 47,1% опитаних – за півроку показник зріс із 32,9%. Вище лише в Юлії Тимошенко (56,0%) і Юрія Бойка (49,7%). Петро Порошенко має 45,7%, Сергій Притула – 41,8%, Олексій Гончаренко – 32,4%, Кирило Буданов – 24,3%, Дмитро Разумков – 23,4%, Андрій Білецький – 21,9%, Михайло Федоров – 21,2%, Валерій Залужний – 20,6%, Денис Прокопенко – 15,5%.
Моделювання другого туру показує, що лідерство в першому турі не конвертується в перемогу. Серед тих, хто визначився, Зеленський виграє лише в Порошенка (59,0% проти 41,0%), але програє Федорову (36,8% проти 63,2%) і Залужному (40,1% проти 59,9%). Порошенко поступається в усіх трьох парах, зокрема Федорову (29,7% проти 70,3%) і Залужному (24,9% проти 75,1%). Дуель двох найсильніших – Федорова і Залужного – завершується з рахунком 47,0% проти 53,0%. У підсумковій матриці Залужний виграє всі три дуелі, Федоров – дві, Зеленський – одну, Порошенко – жодної.
У парламентському рейтингу серед усіх опитаних перше місце посідає партія Валерія Залужного – 11,5%. Далі «Європейська солідарність» Петра Порошенка (10,5%), партія Михайла Федорова (9,8%), партія Кирила Буданова (7,4%) і партія Володимира Зеленського (7,1%). «Розумна політика» Дмитра Разумкова набирає 4,6%, «Батьківщина» – 4,4%, партія «Азов» – 4,3%, «Третя штурмова» – 4,2%, партія Сергія Притули – 4,1%, «Голос» – 0,7%, партія Юрія Бойка – 0,4%. Не пішли б на вибори 9,8%, проголосували б проти всіх 6,4%, не визначилися 14,8%.
Серед тих, хто визначився, розподіл голосів такий: партія Залужного – 16,6%, «Європейська солідарність» – 15,2%, партія Федорова – 14,2%, партія Буданова – 10,8%, партія Зеленського – 10,3%, «Розумна політика» – 6,7%, «Батьківщина» – 6,4%, «Азов» – 6,2%, «Третя штурмова» – 6,1%, партія Притули – 6,0%, «Голос» – 1,0%, партія Бойка – 0,7%.
Три партійні проєкти, яких поки не існує, разом контролюють 28,7% голосів: партії Залужного, Федорова і Буданова. Партія Федорова за три місяці піднялася з 3,8% до третього місця, тоді як партія Зеленського за той самий період втратила частину підтримки – з 10,4% у грудні 2025 року до 7,1% у серпні 2026 року.
