Якісь обличчя в "юних ленінців" смурні. Явно підневільні. 
Судячи з кольорів, то юні регіонали (поки що; майбутні юні єдроси).
3 копійки коштувала газована вода з сиропом.
Деякі автомати і за 2 давали. А якщо вдарити навздогін за монеткою "каліброваним кулаком" - то майже всі.
Найцікавіше було, коли біля школи проїхав якийсь грузовик, навантажений латунними кругляшами розміром якраз в 3 коп. (мабуть, зробили решітку, а відходи везли на переплавку). З нього висипалося десь з центнер тих кругляшів, і в найближчі дні всі автомати газводи від Виставки до Заболотного були ними забиті.
А ще можна було пломбір за 3 коп. купити замість 20. Молоді були і не вбачали небезпеки - монетка натиралася ртуттю і клалася гербом догори.
...Ті, що нудьгують за ковбасою по 2.20, мабуть, за межі великих міст не виїжджали. Бо по селах держторгівлі не було, а були магазини споживчої кооперації, в котрих ціни на ковбасу були рівно вдвоє вищі, а сортів один-два, і всі з салом. З пенсією колгоспника 20 крб. якось не накупишся. Втім, не дуже воно й треба було - в основному харчувалися всім домашнім. Випити теж не проблема - самогонка-буряківка по рублю за півлітру у найближчої тьоті Дуні, якщо ліньки самому гнати...
