Залишилося зовсім небагато часу до того дня, коли кияни зроблять доленосний вибір – оберуть Київраду. Технічно питання нескладне: прийшов, відмітив та чекай на результат. Набагато складніше визначитись з кандидатами, до рук яких, якщо їх оберуть, перейде влада у столиці – а з нею бюджет столиці та її земля. Не будемо зараз розглядати всіх бажаючих зайняти місце керівника столиці, зосередимо увагу на одному з кандидатів з команди Віталія Кличка.
Знайомтесь – Олександр Васильович Клюс, який чомусь прагне зайти до Київради під прапором «УДАРу», хоча сам є лідером «Української соціально-демократичної партії» і чинним депутатом Київради.
Цей народний обранець відомий тим, який завжди віддавав свій голос на підтримку рішень вірного ставленика Януковича – Олександра Попова, незважаючи на їх доцільність і інтереси киян. Зокрема, Клюс підтримав рішення про фактичне руйнування «Гостинного двору», «Центрального універмагу», Андріївського узвозу, незаконне відділення земельних ділянок комерційним структурам та особам «Партії регіонів», руйнування мереж і комунальних аптек та багатьох інших скандальних рішень.
І ось ця особа, замість люстрації, всупереч здоровому глузду та чинного законодавства, знов рветься до влади – і навіть опинилась п’ятим номером у загальному списку до Київради від партії «УДАР».
Зрозуміло, «Українська соціал-демократична партія», на відміну від «УДАРу», не є прохідною до Київради. Включення Клюса до списку партії «УДАР» стало можливим завдяки його «порозумінню» з «кумом» лідера «УДАРу» Палатним Артуром, що було виявлено передвиборчим штабом Бондаренка. Проте, як ви розумієте, ні киянам, ні Кличку не слід сподіватися на Олександра Клюса - особисті інтереси перефарбованих зрадників завжди перевищують інтереси суспільства.
Можливо, особливості політичного портрету Клюса обумовлені його досить тривалим перебуванням у лавах УСДП, яка фактично є спадкоємицею СДПУ(о) та певний період входила до «Блоку Юлії Тимошенко».
Але скоріше за все політичне лавірування було притаманне Клюсу набагато раніше. Так, із конфіденційних джерел, які мали відношення до спецслужб, з’явилася інформація про те, що у далекі часи служби в армії, у 1970 -1972 р.р., Клюс мав контакти з особливим відділом. Пізніше інформація про нього була передана до управління КДБ УРСР Полтавській області, де він продовжив набувати досвід негласного співробітника – зокрема, під час навчання у Полтавському державному педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка.
Згодом на Клюса звернув увагу КДБ СРСР, а після розпаду СРСР - ФСБ РФ. А цю службу, як відомо, дуже цікавлять політичні процеси в Україні і можливість впливати на політичних лідерів. А досвідчений агент впливу в оточенні перспективних політичних лідерів Кличка та Порошенка та ще й під боком у керівника СБУ Наливайченка є досить значним успіхом ФСБ.
З огляду на вище зазначені факти стає не зовсім зрозумілою позиція лідера партії «УДАР» Віталія Кличка. З одного боку, він відмовився від спроб обійняти посаду президента України на користь Петра Порошенка - одного з тих небагатьох кандидатів, хто може стати дійсно гідним лідером нації, і всіляко підтримує його у передвиборчих змаганнях. Це свідчить про спроби досягнення позитивних змін в діяльності всіх гілок влади, орієнтування їх на неухильне дотримання прав та свобод громадян, розвиток всіх напрямків діяльності суспільства (бізнес, промисловість, сільське господарство, медицина та інше) і насамперед подолання найбільшого зла – корупції.
Але, з другого боку, склад команди, підібраної Кличком, свідчить про зовсім протилежне. Бо саме особи, подібні Клюсу, всіляко сприяли трагічним подіям, які вивели на майдани людей і призвели до загрози цілісності нашої країни, до кризи в Південно-східних регіонах України. Тому навіть моторошно уявити, які ще оперативні комбінації можуть бути проведені за участю Клюса та йому подібних.
Українці, будьте пильними! Захистимо нашу країну від перефарбованих зрадників!
