Розподіл сфер впливу.
Схід залишаючись формально в складі України, фактично конролюється з Кремля.
Реалізуєтья через механізм фералізациї, з місцевим князьками які повність підконтрольні Москві.
За це москалі відмовляються від контроля над кавказом і середньою азією.
Думаете это равноценный размен?
Американці хочуть і в принципі можуть це мати не ввіддаючи Україну.
Европейцям в принципі пофіг, їм потрібен буфер, сіра зона, а з всієї України чи лише з половини не суттево.
А ще вони не хочуть підсилення впливу Америки, тому не спішать робити те що її підсилює, принаймі робити безкоштовно.
Росії треба чим по більше, і дуже бажано всю Україну, але сил на це немає.
Тому згодні на те що вдасться відірвати.
Обмін слабоконтрольованих, і в принципі не дуже потрібних, кавказа і середньої азії, на половину України, для Росії більш ніж вигідний.
Для американців це так само компроміс.
Европі по великому рахунку пофіг, їх і так все влаштовує.
Навпраді подільший розвиток сценарія залежить лише від України.
Ситуация дуже нестійка, і саме наші дії можуть визначити куда суммарний вектор сил, і яким буде подільший розвиток сценарію.
І що саме сумне, соьогодені короткотермінові(а довготермінових в них просто немає) інтереси нінішньої влади - та інтереси народу і взагалі України, не лише не співпадають а скоріш протилежні.
Так що наша подальша доля, і доля країни на десятеліття якщо не на віка залежить зараз лише від самого народу України.
А люди при владі це просто піна і ввідвертий непотріб.
В російській мові є гарний термін "временщик", людина яка знає вона тимчасова і її головна задача накрасти любою ціною побільше і втікти.
Люди при владі це навіть не грабіжники, це відверті мародери, які розкурочують кувалдою потужний сервер за 65 000 000, що би задти на драгметалли деталей, на 800 баксів.
Все як зі знищенням заводів в 90ті, тільки масштаби більші.
