Я була здивована, коли мої роботодавці із Росії підтримували наш Майдан, виступали проти окупації Криму. До речі, один із них ще на початку говорив, що кримчани швидко розчаруються. Високі зарплати у Криму будуть лише у військових і поліції.
А з оточенням все складніше. Цікава закономірність: ревні віруючі МП - в переважній більшості хочуть до Росії, кричать, що не можна стріляти в руских, "братьєв-славян".
А от інші люди з оточення всі готові захищати Україну від руских, тєрористів і т.д.
Відносно себе, відчуваю, що починаю "заморочуватись", коли чую біля себе руский язик. Не хочу спілкуватись з рускоязичною людиною. Раніше такого не було.
P.S. У нас кожен вечір на подвірї між будинками звучить із вікон українська народна пісня "Путін х...о!"
Перший раз вибігла якась "бєшєная бабушка" з криками, що не хоче чути таку "гадость". Ну їй швидко розповіли, куди вона може іти, в якій позі, і як довго.
Тепер спокійно кожен вечір насолоджуємось народною творчістю.
