Історiя "подвигiв" наших журналiстiв по захисту "честi", "гiдностi", "права на прохвесiю", вже досить довга.
До їхнього "в-о-о-о-ю" на захист терористiв з ЛН було багато iнших "реагувань"...
Менi найбiльше запамяталися наскоки Лещенка І ко. на Свободу,
за нанесенi "унiженiя" керівнику НТКУ журналiсту Пантелеймонову. який пропагував Путiна в прямому ефiрi,
пiд час Майдану весь колектив Громадського ТВ став стiною, вимагаючи вiд регiонала Олiйника сприяння
по звiльненню їхнього викраденого колеги, журналiста Ігоря Луценка,
при цьому жодним словом не згадали, забули iншого викраденого разом з Луценком чоловiка,
науковця зi Львовa - Левицького.
Журналiста Луценка - звiльнили, Левицький - загинув.