СТБ радує...

[Lina]

От у Грінченка теж є: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46346-potopelnyk.html

А в Словнику відмінків, є й такий, написано, що це слово - розмовне, а окрім того є ще й чистий діалект - "топельник".
Тут проблема лежить більш за все у лінгвістичній площині, а не в філологічній. Тобто, наскільки поширене це слово, як часто вживається і в якому значенні.

Мене взагалі-то цікавить, чи існує якась літературна норма, якої б мали дотримуватися різні ньюз мейкери, що виробляють новини - типу канал СТБ.
Тому що я взгалі-то вважала, що якась таки літературна норма існує. І слово "утоплений" гарно лягає в ряд слів, що широко вживаються в українській мові і є характерними словами мови.
А чи нині взагалі повна свобода, і в новинах можливо вживати різні анахронізми, діалектизми і т. д.

[Etobicoke Resident]

Де ви взагалі взяли слово утоплений? Я от пробую пригадати, то вроді перший раз "почув" в цій темі, щодо людини так точно.

Крім того як би сказав що українці швидше би вживали втопитись замість утопитись, хоч воно може і не правильно за якимось там правописом.

[wind]

...своїми мовними вихилясами. Раніше, та й зараз, вони мене радували слівцем "потопельник". Я спочатку навіть в"їхати не могла, що воно це слово означає. Згодом виявилося, що це "утоплений" - просто західний діалект.  Ну, то й добре було б, якби західняки кругом не розповідали, що вони дуже поважають нашого народного поета Шевченка. Мова творів якого, як і мова Котляревського, покладена в основу літературної мови України. А якраз у Шевченка є широковідома поема "Утоплена". Слово "утоплена" в цьому випадку - іменник. По типу - "наречений"-"наречена". Є й інші пари подібних іменників.
Мені власне незрозуміло, чому для аудиторії всієї України використовується діалект, а не загальноприйняте літературне слоао.

І ось зараз, сиджу, читаю собі СУП, телевізор працює з виключеним звуком. Читаю паралельно й написи на екрані. Увагу затримую на написі "Життя в огні".
Я дуже вибачаюсь, але "огонь" - це якою мовою? Я навіть при суржиці не чула, щоби "вогонь" називали "огнем".

Цікаво, чи буде Міністерство інформаціїї слідкувати за чистотою мови, хоча б в новинах та рекламі, бо русизми та суржик й неправильний наголос таки дістає.

не говорять на ЗУ потопельник, не брешіть

[Lina]

Де ви взагалі взяли слово утоплений? Я от пробую пригадати, то вроді перший раз "почув" в цій темі, щодо людини так точно.

Крім того як би сказав що українці швидше би вживали втопитись замість утопитись, хоч воно може і не правильно за якимось там правописом.

  В рідній мові й взяла...А може й Шевченка начиталася

[Lina]

не говорять на ЗУ потопельник, не брешіть

Поводьте себе культурно

Якби Ви уважно перечитали гілку, то ,мабуть би, помітили, що декілька чоловік зі Львова мене тут запевняли, що "потопельник" - це нормальне слово, яке скрізь вживають.

[Askold]

...своїми мовними вихилясами. Раніше, та й зараз, вони мене радували слівцем "потопельник". Я спочатку навіть в"їхати не могла, що воно це слово означає. Згодом виявилося, що це "утоплений" - просто західний діалект.  Ну, то й добре було б, якби західняки кругом не розповідали, що вони дуже поважають нашого народного поета Шевченка. Мова творів якого, як і мова Котляревського, покладена в основу літературної мови України. А якраз у Шевченка є широковідома поема "Утоплена". Слово "утоплена" в цьому випадку - іменник. По типу - "наречений"-"наречена". Є й інші пари подібних іменників.
Мені власне незрозуміло, чому для аудиторії всієї України використовується діалект, а не загальноприйняте літературне слоао.

І ось зараз, сиджу, читаю собі СУП, телевізор працює з виключеним звуком. Читаю паралельно й написи на екрані. Увагу затримую на написі "Життя в огні".
Я дуже вибачаюсь, але "огонь" - це якою мовою? Я навіть при суржиці не чула, щоби "вогонь" називали "огнем".

Цікаво, чи буде Міністерство інформаціїї слідкувати за чистотою мови, хоча б в новинах та рекламі, бо русизми та суржик й неправильний наголос таки дістає.

не говорять на ЗУ потопельник, не брешіть

ЗУ це досить розтяжиме поняття, в нашій місцевості говорять, а як у вашій і де вона знаходиться, не знаю.
Що до того який з діалектиів треба вважати основою літературної мови, і які саме діалектизми варто до залучати до літератутрго стандарту, це дуже дискуссійне питання. Як і питання чи такий стандарт взагалі потрібен.

[serginio]

ЗУ це досить розтяжиме поняття, в нашій місцевості говорять, а як у вашій і де вона знаходиться, не знаю.
Що до того який з діалектиів треба вважати основою літературної мови, і які саме діалектизми варто до залучати до літератутрго стандарту, це дуже дискуссійне питання. Як і питання чи такий стандарт взагалі потрібен.

ні ну якщо люди хочуть розуміти один одного то мабуть таки потрібен
а то стануть балакати а половина слів - незнайома

[Askold]

ЗУ це досить розтяжиме поняття, в нашій місцевості говорять, а як у вашій і де вона знаходиться, не знаю.
Що до того який з діалектиів треба вважати основою літературної мови, і які саме діалектизми варто до залучати до літератутрго стандарту, це дуже дискуссійне питання. Як і питання чи такий стандарт взагалі потрібен.

ні ну якщо люди хочуть розуміти один одного то мабуть таки потрібен
а то стануть балакати а половина слів - незнайома

Все не так страшно, але для складання правопису таки мають бути якісь загальні правила, так що якийсь літературний стандарт всеодно потрібний. Тут головне не скотитись в маразм і не забувати що діалкети збагачують мову.

[serginio]

Все не так страшно, але для складання правопису таки мають бути якісь загальні правила, так що якийсь літературний стандарт всеодно потрібний. Тут головне не скотитись в маразм і не забувати що діалкети збагачують мову.

ну так діалекти існують незалежно від стандартів - на то вони й діалекти

[Askold]

Все не так страшно, але для складання правопису таки мають бути якісь загальні правила, так що якийсь літературний стандарт всеодно потрібний. Тут головне не скотитись в маразм і не забувати що діалкети збагачують мову.

ну так діалекти існують незалежно від стандартів - на то вони й діалекти

Просто наразі є багато таких діячив які істерять коли чують якісь діалектні слова.
Найбільше цим чомусь дуже стурбовані як правило російськомвоні громадяни, і чомусь латентні українофоби. Але нажаль не тільки.
Можливо це через те, що звикли до російьского підходу до діалектів, де з їх існуванням традиційно борются. Хоча треба визнати, що там це зумовлено обєктивними історичними причинами.