Цікаво, яка ж мені мова рідна, якшо я змалку говорила українською,закінчила українську школу, перечитала купу літератури українською, а зі словом "потопельник" зустрілася на каналі СТБ?
ПС До речі, все-таки "рідна", а не "рідня" 
Для вас рідною є та українська мовна
норма (лексику не обговорюю), яка була введена Правописами 1933, 1946 і 1960 рр.. Метою цих Правописів було наближення укр. м. норми до російської.
Про це я вам вже писала. Пам'ятаєте дискусію про укр. активні дієприкметники типу
працюючий, стоячий і як ви мене підняли на сміх, коли я вам доводила, що вони не є притаманними укр. мовній практиц ані тепер, ані раніше, а були скальковані з церковнослов'янських утворень рос. мови на зразок
работающий, стоящий?
Так от ці дієприкметники ( і багато іншого) з'явилися в укр. мові і стали нормою (!), після того, як мовою почав керувати Народний Комісаріат Освіти УРСР - три резолюції від 1933 р., одна з яких мала назву " Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті".
І хорошою, українськи українською мовою треба:
не робітники, перевиконюючі план, а робітники, що перевиконують план;
не вражаючий випадок, а випадок, що вражає;
не вимірючий прилад, а вимірювальний;
не пануюча верства, а панівна;
не консолідуюча практика, а об'єднавча, консолідіційна...
А щодо "перечитала купу книжок", про це я вам теж писала - не знайдете ви в укр. художній літературі жодних утворень на -учий, -ячий.
А такою "вправною" я стала завдяки Фаріон. Вона як політик дурна і затята, але як філолог
І тим, хто любить рідну мову і бажає бути її вправним носієм, не завадило б почитати її книгу
Мовна норма: Знищення Пошук Віднова (2013 р.),
щоб "відредагувати" свої знання рідної мови, відкинувши дещо з "мене так вчили в українські школі".
П.С. Я теж не знаю "потопальника", але прийму його, тому що " утоплена", як мені підказує моя чуйка, це не зовсім українською.
