У мене свій рецепт - гори (море, видно, не моя стихія). Коли все достає, навість подивитись на гірський пейзаж допомагає. Я, правда, не той турист, що може в довгий маршрут з рюкзаком, але цілий день там ходити - і в голові все стає на місця. Гори вічні, а їх спокій з одного боку і вічна змінність пейзажу дуже сприяють настрою і відпочинку. А про повітря я взагалі мовчу - хочеться його просто ложкою їсти.
Ех, явно пора у відпустку...
