Тиснути на УПЦ МП треба. Й тиснути дуже сильно. Тим більше, що є купа випадків підтримки сепаратистів на низовому рівні, на рівні керівництва РПЦ, навіть участь у тероризмі окремих священиків-росіян ПЦ з автоматами в руках.
Але... УПЦ МП - це велика церква... свобода віросповідання закріплена конституційно - важко буде доказати, що заборона УПЦ МП - це не заборона конкретного конфесійного віросповідання. УПЦ МП - має величезний приход не зрівняний з "Білим братством". Це дуже потужна організація, що має великий потенціал фінансовий, медійний, дипломатичний, політичний тощо.
Тож, війна за заброну УПЦ МП має ввеликі перспективи бути програною. Тим більше зараз, коли на часі вирішення питання із ліквідацією КПУ та ПР, а також боротьба з іншими викликами штибу коррупції тощо.
Тож, НМД, на УПЦ МП треба тиснути (на рівні громадських організацій, спільнот, політичних партій), ставити її в такі медійні умови, щоби її духовенство мало щодня виправдовуватись та доводити свою: лояльність до держави-Україна, любов до України та української культури, українськість своєї церкви. Це допоможе посилити в УПЦ МП автокефалістські процеси, а також процес зближення з УПЦ КП. Все це в недалекому майбутньому повинно допомогти еволюціонувати цим двом церквам та створенню на їхньому грунті єдиної помісної православної церкви.