він ще й економіст 
Читач, я працював офіцером (начальником станції), потім я працював на держ. підприємстві начальником інженерного відділу, потім я став ФОПом і мав бізнес, працювало у кращі часи до 14 чоловік. 1 січня 2014 року його прикрив. Повірте, я добре знаю як і скільки платити податків.
Припустимо, що людина виконала роботу за певний час на 10 тис. грн., враховуючи норму мого прибутку та видатків, я можу виділити на людину 3,5 тис. грн. З цих 3,5 тис. грн. плачу податку я: типу і за організацію і за працівника. Я би радий був віддати працівнику усі 3,5 тис. грн., але ж ні, йому залишиться менше 2 тис. грн. А фактично він заробив 3,5 тис. грн. Цікаво те, що коли працівник отримує виписку по заробтній платі, то у нього буде написано не 3,5 тис. грн., які він заробив, а наприклад 2,3 тис. грн. і типу з нього держава взяла всього близько 20% податків. А насправді вона з нього взяла майже половину.
Більше того, реально із зароблених грошей працівнику залишається близько 35%.
1. ПДВ накладається на весь дохід від реалізації, тобто і на фонд оплати праці. Значить усі працівники отримують фактично -20% від заробітної плати автоматом. Не прямо звичайно, а опосередковано.
2. Коли людина купує товар, то вона теж платить ПДВ 20%. Тобто, до 40% заробітної плати держава знімає тільки через ПДВ.
3. Мінімум 34,7% держава забирає податок на Пенсійний фонд. Саме податок, так як ці гроші не є власністю працівника і права на них він не має. На відміну від нормальних країн, де ці гроші, що людина заплатила у Пенсійний фонд, їх повертають навіть у випадку смерті і не дожиття до пенсійного віку.
4. Податок на доходи фізичних осіб ще 15-17%, а якщо ще є профспілки, то ще 1-2%.