«Работы нет, денежных поступлений нет. Многие сюда приехали в халатах и шлепанцах, побросали все, что осталось дома. Я не понимаю, гуманитарка либо между собой там делится (Лариса указала глазами на забор спецшколы) или что происходит, но нам выдают стирать свои вещи даже не порошком, а щелоком. Стакан на неделю.Я третий день прошусь в больницу, меня не пускают — говорят, нет полиса. Я прошу, чтобы врач сюда приехал, должен быть тот, что занимается беженцами. Что я, умереть тут должна?», — продолжает Лариса.
«Посмотрите на это село! Где тут работать, тут людям помогать надо! Мы сейчас гуляли по поселку — на улицах одни пьяницы.»- говорит Сергей.
..."Пермячи" тепер будуть, ну і слава Богу...
Вони ще не усвідомлюють та і не усвідомлювали у якій країні жили, яку ж самі і почали знищувати.
Так, жили всі ми , може не зовсім сито і як хотілося б, але навіть за президенства їхнього якуновича, у більш-менш вільній країні - там такого не буде... І ми(українці) любили і таку СВОЮ
Україну, вони ні...
Нехай їдуть із Богом, і не повертаються...