Автор Тема: Поэзия АТО.  (Прочитано 934 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Южанин

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 7944
  • Стать: Чоловіча
Поэзия АТО.
« : Серпня 30, 2014, 08:05:33 08:05 »
Душа солдата- раненная птица

Она всё время рвётся в небеса

И по ночам солдату часто снится

Его любимой русая коса


Не долог сон и скоро пробуждение

И снова бой и строчит автомат

Стреляй смелей забудь про сожаление

Иди вперед и не смотри назад



Ведь за тобой твои поля и реки

Твои родные сердцу города

Не думал ты что в 21 веке

Придет на твою родину беда



Пусть знает враг, что в нашей правде сила

Свою мы Украину не сдадим

Его судьба холодная могила

Мы на своей земле, а значит ПОБЕДИМ!

Дмитрий Воронин 2014 г.

Offline kod_2

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 498
Re: Поэзия АТО.
« Reply #1 : Серпня 30, 2014, 08:28:22 08:28 »
Палає на сході жито,
Розколює два світи.
Чи маю я право жити?
Якщо догораєш ти?

Упали роки крізь сито,
Чверть віку - не вік нести.
Чи маю я право жити,
Якщо умираєш ти?

Над житньо-небесним краєм
Чорніють німі хрести.
І рай вже не буде раєм,
Якщо пропадаєш ти.

Укриє ті рани жито,
Там маки почнуть цвісти...
Я буду ще трохи жити,
І вічно житимеш ти.

(11.07.14)

Offline Astra

  • Newbie
  • *
  • Повідомлень: 28
Re: Поэзия АТО.
« Reply #2 : Серпня 30, 2014, 09:18:39 09:18 »
Палає на сході жито,
Розколює два світи.
Чи маю я право жити?
Якщо догораєш ти?

Упали роки крізь сито,
Чверть віку - не вік нести.
Чи маю я право жити,
Якщо умираєш ти?

Над житньо-небесним краєм
Чорніють німі хрести.
І рай вже не буде раєм,
Якщо пропадаєш ти.

Укриє ті рани жито,
Там маки почнуть цвісти...
Я буду ще трохи жити,
І вічно житимеш ти.

(11.07.14)

Відомий автор?