вот рассказ березы про иловайск
...
Іловайськ
Вихід з Іловайська - це трагедія. Там таке робилося!!!Я тричі вискакував з машини і бив механіків-водіїв, які в паніці вистрибували з БМП. Вони ж броньовані і повинні йти першими. Свистять кулі, а вони вискакують, лягають під гусінь, а я їх б' ю, щоб встава ли. До речі, я одного зустрів в Коломиї. Він до мене підійшов і каже: "Товариш майор, ви ж мене по морді били, і я вийшов з того пекла…"
У нас не було інформації, що проти нас воюють регулярні російські війська. Ми дізналися про це вже 26-го, а зрозуміли всю глибину нашого оточення, коли 300 росіян спалили. Міністерство оборони не спрацювало, сектор "Д" взагалі втік. Якби він не драпанув, оточення б ніякого не було. Нас взяла у потрійне кільце російська регулярна армія.
Є один момент, і відповідь на нього я, мабуть, шукатиму все життя. Я зупиняв під Кутєйніковим частини, які драпали, але щоб вони окопались, мені потрібно було, мабуть, когось із військовиків пристрелити. Я не зміг. Не мав права. І вони драпанули.
І щоб не розказували, що винні комбати чи ще хтось. Є троє винних: керівник сектору "Д" генерал Литвин, керівник генштабу і міністр оборони. Тому що коли я розмовляв з Президентом, то зрозумів, що вони навіть йому не доповіли. І проведення параду, коли ми були там в оточенні, то була велика дурниця. Першопричина всього не в Іловайську. Пам' ятаєте, як Муженко навипердеки з Гелетєм чіпляли українські прапори?
Якщо ти завойовуєш - не віддавай бездарним. Не можеш - не завойовуй, а завойовуєш - тримай до останку. Люди там загинули - це найстрашніше. І коли ми покидали це місце, ми ридали - оце жахливо .
Було два моменти, чому нам потрібно було прориватися: у нас майже закінчився боєкомплект. Його б вистачило буквально на день або на один прорив. Або нас би перебили і там би була братська могила…
Ми з Хомчаком вели перемовини. В нас було 23 полонених росіянина. Ми повинні були їх віддати в Старобєвшево. Але вони розстріляли в першу чергу своїх.
Після Іловайська я зрозумів 2 речі: Бог існує, і він мене, мабуть, любить!
Наді мною 2 рази розірвалася міна, у мене було пробите все: обладнання, окуляри. Два осколка в спині. Коли з Семенченком були - його охорона вся в хлам, а у мене - 2 осколка в бронежилеті, 1 в касці. Напевно, якийсь янгол мене веде, якого я ще не стратив.
Источник:
http://censor.net.ua/r306784советую всю статью прочитать