Погодившись (чи погоджуючись) на спільні патрулі з ворогом, Україна однозначно програє. І знаєте чому? Не тільки тому, тому що пропозиція надійшла від ворога. В даному разі ворог не просто військові, а насамперед спецслужби – КГБ, яке як відомо нікуди не ділося, лише змінило назву. І пропозиція від ворога є лише частиною чергової спецоперації проти України, а не якогось там дупломатичного ходу. Усвідомлення ж того, що пропозиція надходить від КГБ, мало б стати причиною відмови навіть розглядати її. Нагадаю, що ще ніхто в Україні не виграв від ігор із цією організацією. Пригадайте Кучму, як його крутанули з “Кольчугами“ і з убивством Гонгадзе. Рудий хрін задумав грати свою гру... і програв.
КГБ ніколи не вигравало у тих, хто не погоджувався на гру з “конторою“, тобто не вигравали у тих, кого не могли “грати“. Так, їх найчастіше просто вбивали. Так сталося із багатьма, і серед них були люди, яких я особисто знав – Михайло Бойчишин і В“ячеслав Чорновіл. Михайла вбили тому, що він був відданим справі і Чорноволові, якого обожнював, і який йому довіряв цілковито. До того ж, на відміну від інших співробітників Секретаріату Руху, Михайло не мав стосунків з КГБ, як наприклад, давній агент контори Лавринович. Але те було давно, ще в далекому 1994-му.
Чорновола жу убили тому, що з ним гебешники домовитися не могли, і вони це знали. Вони також знали, що реально виграти президентство в 1999 році він не міг, але тим не менше його присутність у виборчій кампанії і українській політиці на той момент вже становила реальну загрозу їхнім планам щодо України. Чорновіл ламав ті плани саме тому, що добре знав ціну будь-яких торгів чи домовленостей із ЦИМ ворогом, і тому на компроміси не йшов.
Нині, коли, сила і вплив контори КГБ досить серйозно підірвані в Україні, іти на їхні пропозиції – це дуже ризикований крок, якщо не сказати більше. Зазначу лише один реальний і вагомий виграш “контори“, який вона отримає в результаті нашої згоди на “спільні патрулі“ – це деморалізація нашої сторони. Деморалізація супротивника завжди була одним із головних завдань у спецопераціях КГБ. Перемогти ж деморалізованого противника і військово, і політично, і дипломатично дуже нескладно. Виглядає так, що наш президент не розуміє подібних речей внаслідок відсутності відповідних знань і досвіду. Чи там нема кому підказати йому, з ким він має справу?
