Andriy Tsaplienko
13 год · Змінено ·
Ранок. Артемівськ. Мобільник. На зв'язку "Джексон". Він питає мене: "Ти де?" "До вас їдемо, у Дебальцеве". "Чуєш, Андрію, зараз не їдьте. По нас валять чимось таким, чим раніше не били. Місто все в розривах. Три метри від нас лягає". Він вмикає гучний зв'язок. Я чую, як навколо нього все рветься, кожну секунду. Десь поруч працює наша "арта" та чутно, як стрілецька зброя валить по околицях Дебальцева. Він, не вимикаючи телефон, каже напарникові: "Лягай! Осколки! Швидше!" Той йому: "Джексоне, ховайся!" Я все це чую. "Ти йди, а я ще тут постою", - каже "Джексон" і додає, вже мені: "Знайшли корд від ПТУРа, то, значить, вони вже зблизька по нас стріляють. І здебільшого валять по "Зенітові", мабуть, там хочуть зробити прорив". А ми чекали на інший прорив, переговорний. Вчора. Меркель плюс Оланд. Та його, мабуть, не було. Інакше б у Дебальцеві було тихо.