Ольга Богомолець Вчора їздила у селище Городок Радомишльського району (Житомирська область). Там у військовій частині проходять перепідготовку перед відправкою на фронт 300 висококласних лікарів. Скажу чесно, враження від поїздки - гнітюче. У лікарів, які там знаходяться, настрій ще гірший, аніж у мене.
Нормальні фахівці, грамотні, знаючі, досвідчені - зібрані навіщось в одному місці, без будь-якої медичної бази, без будь-яких практичних занять. Для чого? Навіщо? Ким? Хто приймає такі абсурдні рішення і хто буде нести відповідальність за них?
300 фахівців сидять у лісі фактично без діла. А їх вже давно можна було направити невеликими групами в діючі військові госпіталя - в той же Дніпропетровськ, Харків, Селідове. Вони вже давно могли освоїти специфіку військової медицини на практиці, а не ходити високоосвіченим строєм в Житомирській області. Вони могли б уже приносити реальну користь фронту, рятувати, оперувати, лікувати солдатів і офіцерів. Замість цього змушені сидіти і животіти в українському лісі. Витрачаються гроші на проживання, на харчування, і НІЯКОЇ практичної роботи! Якщо нашій армії не потрібні сьогодні лікарі - може їх тоді краще було на мирній роботі залишити? Вони б там більше допомоги принесли цивільним людям!
Готую за підсумками поїздки термінові доповідні записки Міністру оборони, в Генштаб, в РНБО і в Адміністрацію Президента. Повідомлю вам про результати прийнятих рішень.
У кожного на фронті - своє місце! Фахівців необхідно використовувати з розумом, повною мірою і на своєму місці. Дурість і байдужість, що доходять до абсурду, межують з диверсією. Занадто тонка грань ...