Вибачте, дозрів до відповіді з запізненням.
Цьому сприяють традиції хамства, які були (і є) властиві "рускому міру" з різних причин. Традиції невмотивованого хамства - взагалі невід'ємна складова будь-якого рабского суспільства.
Саме так.
В українському суспільстві лишилося ще багато людей старої комуняцької закалки - професійних демагогів-комуняк радянської школи.
...
На щастя їх не багато.
Так багато чи ні?
Хіба ви не бачите їх на СУП? Вони прикидаються справжніми українськими патріотами, але коли справа доходить до дискусії, совкове виховання дається взнаки, і замість аргумантів ллється хамство і лайка...
Знаєте, буває хамство емоційне, буває як форма реакції, буває звичка.
Ознакою "руского міра" є хамство
ритуальне. Коли будь-які причини для нього сприймаються як привід.
На практиці опонент, замість зосередження на темі, зосереджений на пошуку підстав нахамити. Він думає саме про це, а тема спілкування йде таким собі фоном.
Це схоже на хворобу.
В українському суспільстві лишилося ще багато людей старої комуняцької закалки - професійних демагогів-комуняк радянської школи.
...
На щастя їх не багато.
Так багато чи ні?
Багато у порівнянні зі здоровим станом суспільства, але взагалі вже не так багато як раніше.
Питання. Поки що тількі три.
1. Куди підуть наприклад ті хто працював у МАФах, які прибирають тому що "не красиво"? Може вони тихо помруть з голодухи заради співчуття цій красі, чи може підуть наприклад у кримінал? Теж саме стосується продавців овочів на ринках, які "всі в землі, брудні, не миті, не те що в супермаркета - чистеньки".
2. Якщо пенсіонерів лишити без пенсій, то за кого вони проголосують на наступних виборах?
3. Чим можна зменьшувати вирогідність соціальних вибухів?
1. От ви добре написали про демагогію, а самі тепер задаєте питання з маніпулятивними ознаками.
Можна запитати "Чи потрібно прибирати МАФи?", і порівнювати плюси і мінуси кожного з варіантів...
А ви своїм формулюванням відразу визначили "правильну" сторону.
Ні не правильну взагалі, а ту яка в контексті дискусії тут мені здається правильною.
Щодо суті питання. А куди йдуть люди після будь-якого звільнення? Чому ви згадуєте саме МАФи? В країні періодично закриваються банки, підприємства, десь скорочують штати, хтось банкрутує... А скількі ментів втратили роботу в результаті реформи... Але ж це звичайний для наявної економічної моделі процес: десь звільняють, десь наймають, хтось банкрутує, хтось створює новий бізнес...
До того ж реформи передбачають звільнення багатьох. Якщо проводити реформи, постраждають звільнені держслужбовці, але повинні виникнути нові можливості для інших. Якщо не проводити, не буде звільнених, але не буде і можливостей...
Ті яких Ви згадали також є проблемою.
Ось бачете в Грузії відбувся частковий реванш. Тобто треба мабуть мінімізувати ций негатив. Звільнені держслужбовці - це неминучий наслідок реформ.
А чи є боротьба проти МАФів, чи наприклад бабця з села тим що потрібно усувати
саме зараз, чи є це тим що таке саме неминуче на цьому етапі?
Справедливість у цьому контексті - це якщо відомі, найбільш одіозні, злочинці/корупціонери будуть засуджені і покарані, а нові стануть поводити себе скромніше...
Для початку було б непогано хоч би так.