Автор Тема: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"  (Прочитано 176143 раз)

0 Користувачів і 2 Гостей дивляться цю тему.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
пружїе - вершки деревяныи пучя, йтыж коники.
папа - тато, отецъ.
плѣнитель - полон беручій.
плѣнник - неволник вполонѣвзятий.
подвигъ - ширмѣрство, битва, валка закоторую платят, чуйное старанье.
подвизаюся - ширмерскую штуку показую.
пороченъ - подозреный, макулу маючїй.
правда - справед'ливость.
прилежаніе - пильность.
понуждаю - примушую.
понуждение - примушанье.
прочій - другій потом, йншїй потом, далѣй.
побѣда - звитявство.
побѣждаю - звитяжаю, зва'чую.
побѣдник - звитяжца, рицеръ.
Рѣю - волоку шарпаю, пхаю.
рочуся, прися - спираюся, вимовляюся, кожуся.
ревнитель - милосникъ.
ревност - знависти милост.
ракка - труна, гроб.
разногласіе - незгода, роз'ность.
рачение - зезволене.
раб - невольникъ.
работа - неволя.
рабій служеб'ны' - неволничій.
порабощаю - зневоля'ю.
разоря'ю - розмѣтую.
разоренїе - розмѣтоване псованье.
разоритель - скажца, псуючїй.
рідаю - хлипаю.
ріданіе - хлипане.
ругаюся - шиджу, на'граваю.
руганїе - найгракане шидар'ство.
ругател - шидар.
реченїе - мовленье, слов'ко.
распря - незгода, ростыркъ.
рыза - шата.
рѣшенїе - разрѣшеніе розвя'зоване.
рѣшител - раздрѣшител, розвя'зуючїй, впещаючї.
ристание - выбѣгане, вытѣкане, гарцоване.
рекло - слово, вѣрш'.
Стажна - кгелетка збанъ.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
сїдωнъ - стон'кого полотна простирало албо рантуж. для того так наз'вано же напервѣ" вмѣстѣ Сидонѣ почато тое робити.
скр'тъ - намори мѣсце, небезпеч'ное
страстъ - оупадок, бѣда, взрушен'е, ефектъ, терплнье (! терплѣнье).
сударъ - хустка, фацевикъ, йтых подвика.
сѣчиво - бар'та, топоръ.
сетую - смучусь, жалую, плачу.
сверѣпїе - дикость.
сверѣп'ствую - йсверѣпѣю, дичаю.
строю - поправляю, пристосовую.
строй - поправа, направа, поря'док.
сандалїя - черевики.
срам - сором.
скрань - поличокъ.
скваж'на - щѣлина.
селенїе - мешъканье.
смерчъ - фурътуна.
смор'щъ - оболок которы' знеба спустив'шися воду зморя смок'чет й'если корабль набѣгнет натое мѣсце, то й корабль злюдми пор'ветъ, апотомъ пустит йрозоб'етъ корабл'.
смиреномудрствую - спокорою мудрую.
сос'ца - цицъка.
съвѣтъ - рада, порада.
съвѣтую - раджу.
сквозѣ - скрозь.
сноха - невѣстъка.
скудел'никъ - гончар.
сѣмо - сюды.
стрѣтател - зострѣчаючїй.
свѣдительство - свѣдоцъство.
свѣдительствоую - свѣдчу.
свѣдитель - свѣдокъ.
сладост - солодкост.
скимен - левъ молодый.
скимъни - дѣти л'вовы, л'веня'та.
свиток - цидула.
смотренїе - промыслъ, справа.
супостат - спротивник, корогъ.
совѣст - сумнѣве.
стужаю - взлобляю, оудручаю, засмучаю.
скорбъ - оутиск потлумленье
смирител'ны' - згодливы'.
смыслъ - розум.
скудел'ник - гончар.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
сгнушенїе - мерзеность бридливост.
тощъ - тощій, порожній.
тще - тоще, порожне.
тщеславiе - порожняя слава.
тщеславы' - прожнохвалца.
тщета - шкода.
тщету приемлю - шкодую, шкоду подымаю.
таю - ростоплююся.
таю - 'затаюю.
требованїе - потреба.
требую - потребую.
труд - праца.
труждаю - працую.
трудолюбїе - коханьеся впраци.
трудолюбезный - працовиты', кохаючїйся в праци.
натрижненіе - справа таков'ская.
талан'тъ - вага, важачая з фунтω которій праве якъ вкол приносят й сот котором то естъ чирвоных золотых французких, великїй талан'тъ, мает всобѣ іі фунтω.
філософъ - мудры' кохаючй'ся вмудрости.
храненїе - стережене, пересторога.
хранил'ница - комора, спижар'ня.
хлѣвина - домок домиціе
хищеніе - шар'панина, драпѣжство.
храбръ - мужны' дужи'.
хула - ганба блюзнѣрство.
хулю - ганю, блюв'ню.
ωригаю - выригаю.
ωрину - ωтручу, ωтопхну, ωтрясу
ωплазивы' - хитляны'.
ωплав'ство - хитланство.
ωкиж'ду - шкоджу крив'джу.
ωбида - кривда, оушкоженье.
ωбидѣніе - оукрівжанье.
чертог - палац', терем.
чащъ - гуща, лѣсъ густый.
шатаюса - хел'плюся, шемру, дрижу, шумлю, йтых якъ лев ричу. так згрец'ког власне выкладается.
шествіе - хожене.
щит - тарча заслона.
щедрота - щедробливость, гойност.
юноша - парубок, младенец'.
юрод - дурен глупы" блазенъ.
юродивы" - дурны" блазнуючїй, дурѣючїй.
юнот'ка - молодиця
ядъ - йдло страва.
ярость - сердитост запал'чивость .

Оригінал словника 16 століття тут
http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz.htm

і тут
https://archive.org/details/gramat0slovenska/page/n196/mode/2up?view=theater

нагадаю,
ліворуч - книжні церковнослов'янські слова, праворуч - живі руські (українські)

початок тут
http://ukrpravda.net/index.php?topic=47056.msg1489190#msg1489190

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
КТО СТАРШЕ УКРАИНЦЫ или РУССКИЕ ? ("История Руси")

Никола-Габриэль Леклерк о Украине и Украинцах 16 - 18 веков



Назва українці в книгах іноземців у 18 ст. — Ч. I і II

vkr.medium.com — Ч. I

vkr.medium.com — Ч. II

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
«Синонїма славеноросскаѧ» — анонімний рукописний словник (понад 5 000 слів) ділової української мови (з латинізмами, церковнослов'янізмами й численними полонізмами та кальками з них) другої половини XVII століття.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Синоніма_славеноросская

«Синонїма Славеноросскаа» онлайн :
http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz70.htm

Василь Німчук. «Синонїма Славеноросскаа» — Пам'ятка давньої української лексикографії :
http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz69.htm

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
Казнащостраханія. Титул Царя не є назвою країни

https://mysliwiec.livejournal.com/2773820.html

Цар татарський... Як в оригіналі звучав титул Івана Грозного. ФОТО

https://uainfo.org/blognews/1443712377-tsar-tatarskiy-yak-v-originali-zvuchav-titul-ivana-groznogo-.html

 :smilie7:

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
Центром Артанії була Черкащина. Й це вперто ігнорують що радянська, що російська науки
Олександр Палій

14.09.2021 22:00

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3315700-centrom-artanii-bula-cerkasina-j-ce-vperto-ignoruut-so-radanska-so-rosijska-nauki.html

Як виглядають зараз Першорідна Русь – Артанія (Ірдинь) і Острів русів
Арабські й перські мандрівники повідомляють про три країни русів – Куявію, Славію й Артанію. З Києвом і слов’янами все зрозуміло, але цю Артанію (явно – країну сарматів-аорсів) російські вчені хотіли поцупити так само, як цупили Русь.

Де її тільки не ліпили, аж до Мордовії. Але в арабських джерелах абсолютно чітко йдеться, що Артанія була поряд із Києвом – за 4 переходи, тобто – 120 км від Києва, а також те, що Київ знаходиться ближче до Волзької Булгарії (нині Татарстан), ніж Артанія. Крім того, араби чітко підкреслюють, що Артанія знаходилася між Дунайською Болгарією і Хозарією.

Ці абсолютно чіткі й однозначні повідомлення десятків джерел радянська і російська наука абсолютно тупо ігнорувала, так росіянами хотілося долучитися до описаного в східних джерелах "мілітаризму" Артанії – закритості її від іноземців та виробництва чудових мечів.

Цю Артанію видно неозброєним оком. В самому серці цієї початкової Русі, під Черкасами, є Ірдинські (вочевидь, Артанські) болота. Саме цими болотами нині обмежений цей Острів русів. Радянська історична "наука", така наука, що зуміла зігнорувати навіть назву цих боліт і відповідної ріки – Ірдинь, цілком явну паралель її назви з Артанією!

Ймовірно, поселення сарматів на середньому Дніпрі сталося після І ст. до н. е. Тут роксолани і аорси змогли закріпитися, та згодом, на фінішній прямій своєї асиміляції із слов‘янами, дати могутній імпульс творенню великої держави Київської Русі.

Давні арабські й перські джерела про Русь 9-11 століть сповнені численними повідомленнями про заболочений і вогкий "Острів русів", довжиною 3 дні шляху. Цих повідомлень – з добрий десяток, чимало з них записані очевидцями, тож проігнорувати такі джерела наука не могла.

Де тільки не шукали той острів, ледь не в Скандинавії й Криму.

Одна проблема, Скандинавія не поряд з Києвом і там нема згаданих арабами рік Рути і Дніпра, а в Криму – боліт.

Шукали-шукали, аж поки не знайшли...



30-ті роки Х ст. :

"Щодо Русії, то міститься вона на острові, оточеному озером. Острів цей, на якому живуть вони (руси), займає простір на три дні дороги; укритий він лісами й болотами; нездоровий і вогкий до того, що досить стати ногою на землю, і вона вже труситься через велику кількість води в ній. Вони мають царя, який зветься хакан-Рус. Вони роблять набіги на слов'ян, підпливають до них на кораблях, висідають, забирають їх (слов'ян) у полон...

Коли в якогось з них народиться син, то він бере вийнятий з піхов меч, кладе його перед новонародженим і говорить: “Не залишу тобі в спадщину ніякого майна, а будеш мати тільки те, що здобудеш собі цим мечем”... Плату, одержувану грішми, зав'язують дуже міцно в пояси свої. Одягаються вони неохайно; чоловіки носять у них золоті браслети. З рабами поводяться добре і дбають про їх одяг, бо використовують їх під час торгівлі.

Міст у них багато, і живуть вони просторо. До гостей ставляться з пошаною і поводяться добре з іноземцями, які шукають у них захисту, та й з усіма, хто часто в них буває, не дозволяючи нікому з своїх кривдити або утискати таких людей. Коли ж хтось із них скривдить або утисне іноземця, допомагають останньому і захищають його.

Вони мужні й хоробрі. Коли нападають на інший народ, то не відстають, поки не знищать його всього; нищать і обертають їх у рабство. Вони високорослі, мають гарний вигляд і сміливі під час нападу; але сміливості цієї на коні не виявляють, а всі свої набіги роблять на кораблях. Шаровари носять вони широкі: сто ліктів матерії йде на кожні. Надягаючи такі шаровари, збирають вони їх у збори коло колін, до яких потім прив'язують...

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
Коли вмирає в них хтось зі знатних, йому викопують могилу в вигляді великого дому, кладуть його туди і разом з ним кладуть у ту ж могилу як його одяг, так і браслети золоті, які він носив; далі опускають туди безліч харчів, посудини з напоями і карбовану монету...

На самому початку межі країни слов'ян знаходиться місто під назвою Куяб (Київ). Шлях в їх країну йде степами, землями бездорожними, через струмки й дрімучі ліси. Країна слов'ян – країна рівна й лісиста; в лісах вони й живуть. Вони не мають ні виноградників, ні нив. З дерева виробляють вони щось подібне до глеків, в яких містяться в них і вулики для бджіл, і мед бджолиний зберігається. Це зветься в них сидж. Вони пасуть свиней подібно до овець. Коли вмирає хтось із них, вони спалюють труп його.

Жінки їх, коли трапиться в них покійник, дряпають собі ножем руки й обличчя. На другий день по спаленні покійника йдуть туди, де воно відбувалось, збирають попіл і кладуть його в урну, яку ставлять потім на пагорок. Через рік після смерті людини беруть глеків двадцять меду, іноді трохи більше, іноді трохи менше, і несуть їх на той пагорок, де збирається родина покійного, їдять, п'ють і потім розходяться... Найбільше сіють вони просо. Під час жнив беруть вони просяні зерна в ковші, підіймають їх до неба і говорять: “Господи, ти, що постачав нам їжу (досі), дай і тепер нам її вдосталь”.

Є в них різні лютні, гуслі й сопілки, їхні сопілки два лікті завдовжки, лютня ж їхня восьмиструнна. Хмільний напій готують з меду. При спалюванні покійників вдаються в буйні веселощі, виявляючи тим свою радість з приводу ласки, зробленої йому (покійникові) богом. Робочої худоби в них мало, а верхових коней має лише одна згадана людина. Зброя їхня складається з дротиків, щитів і списів; іншої зброї не мають.

Ватажок їх коронується; йому вони коряться і від наказів його не відступають. Житло його міститься в середині країни слов'ян.

Згадана вище особа, яку титулують вони “господарем господарів”, зветься в них свіят-цар; ця особа стоїть вище від субанеджа (жупана), який є тільки його намісник. Цар цей має верхових коней, не має іншої їжі, крім кобилячого молока. Є в нього теж чудові, міцні й дорогоцінні кольчуги. Місто, де він живе, зветься Джарваб; у ньому відбувається щомісяця, протягом трьох днів, торг. Холод у їхній країні буває такий сильний, що кожний з них викопує собі в землі щось подібне до льоху, до якого приробляють дерев'яну гострокінцеву покрівлю, на зразок (покрівлі) християнської церкви, і на покрівлю накладають землі. В такі льохи переселяються з усією родиною і, взявши трохи дров і каміння, запалюють вогонь і розжарюють каміння на вогні до червоного. Коли ж розжариться каміння до найвищої міри, поливають його водою, від чого розходиться пара, яка так нагріває житло, що скидають уже одяг. У такому житлі лишаються до весни. Цар їхній об'їжджає їх щороку. Коли в когось з них є дочка, то цар бере собі на рік по одному з її убрань, а якщо син, то цар бере собі теж по одному з його убрань на рік. У кого нема ні сина, ні дочки, той дає на рік по одному з убрань дружини або служниці. Спіймає цар у державі своїй розбійника, звелить або задушити його, або ж віддає його під нагляд когось з правителів на далеких окраїнах своїх володінь”.

(„Книга дророгоцінних скарбів Абу-Алі Ахмеда Ібн-Омар Ібн-Даста" , 30-ті роки Х ст.)





У давнину Дніпро в районі села Мошни, що південніше Канева,  розділявся на два русла, створюючи в буквальному сенсі острів довжиною близько 100 км, що тягнувся до села Стецівка нижче Чигирина. Згодом праве русло Дніпра замулилося й заросло, перетворившись на мережу дрібних річок і боліт. Нетипові для ландшафту Центральної України болота, попри меліорацію, збереглися тут до сьогоднішнього дня.

Як пишуть численні середньовічні джерела, цей острів мав довжину в 3 дні шляху (у давнину день шляху рахувався як правило в близько 30 км).

Як бачимо, в описові русів в арабів безліч явно сарматських рис – носіння чоловіками золотих браслетів, типовий одяг, зокрема шаровари і шапки зі шликами, велика влада жерців, поховальний обряд, культ меча тощо.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
Вочевидь, ці роси в повідомленнях арабів і персів – це частина сарматських племен роксолан і/або аорсів, яка осіла в зручному місці в середині Дніпра – давньому цивілізаційному осередкові, пристосованому водночас до зведення городищ, землеробства й використання водного шляху Дніпра для торгівлі та набігів.

Ймовірно, поселення сарматів на середньому Дніпрі сталося в І ст. до н.е. (час масової появи сарматських археологічних пам'яток у регіоні Росі й Тясмина) і, можливо, підживлювалося іншими хвилями міграцій аж до піку  Великого переселення народів у IV-V ст.  Тут роксолани і аорси змогли закріпитися, та згодом, на фінішній прямій своєї асиміляції зі слов‘янами – дати могутній імпульс творенню великої держави Київської Русі.

Арабські й перські джерела повідомляють, що роси здійснювали Дніпром набіги, зокрема й на слов’ян. Попри це у часи антського слов’яно-сарматського союзу племен і в наступні століття залишки роксолан поступово асимілювалися зі слов’янами.

Починаючи з VIII-ІХ століть, племінна назва племені русів перейшла на все плем’я полян.

Поступово плем‘я русів асимілювалося з навколишніми слов‘янами, водночас зберігши і поширивши на слов‘ян основні компоненти своєї культури та племінну назву. 

Для слов’ян характерна зміна „о” на „у” в коренях слів. Так, Руська правда в її найдавнішій редакції звучить як „Правда Роуська”, ім‘я антського вождя Божа звучить у авторів VI століття як Бож або Бос, а в автора XII століття, в „Слові о полку Ігоревім” – уже як Бус. Так само ріка Бог стала Бугом, а роси – русами.

Цікаво, що колись, у нападі наукової щирості, це все визнав навіть москвофіл Толочко. Ось як він писав про це:

"Вочевидь, "Русь" – дуже давнє слово іраномовного походження, пов`язане з назвами сарматських племен (роси, россомони, роксолани). Десь на межі VIII-IX століть воно закріпилося на середньому Дніпрі й перейшло на слов`ян. Не випадково літописець писав: "Поляни, іже нині зовомая Русь". Інакше кажучи, слов`яни з племені, яке стало ядром давньоруської держави, спочатку іменувалися полянами, але потім на них поширилася назва "Русь"... Вочевидь, зі словом Русь пов`язані й давні імена річок – Росі, а також її приток Росави й Роставиці".







Археологія на цьому "Острові русів" безподобна. Я колись був в одному сільському (!) археологічному музеї поблизу  Черкас, то там такі експонати, що столичні музеї позаздрять. Місцевий наглядач музею розповідав, що наконечники стріл у них відрами викопують. І це ще треба врахувати, що значна частина цього "Острова русів" була затоплена в 1960-их роках Кременчуцьким водосховищем (майже без проведення археологічних розкопок).

Див. ВСЯ ПРАВДА ПРО ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ


МОСКВА ЧУДОВО ЗНАЛА, ДЕ ПЕРШОРІДНА РУСЬ, АЛЕ НАПУСКАЛА ТУМАНУ

У радянські часи на "Острові Русів" і в Артанії (Ірдині) поблизу Черкас проводився видобуток торфу. Крім торфу там знаходили безліч археологічних пам'яток. Ні на яких виставках вони, в результаті, не з'являлися. Торф – це було просто прикриття, аби без зайвого розголосу провести таємні розкопки.

У цей самий час у совку проводилися десятки конференцій і виходили сотні публікацій щодо локалізації ранньої Русі й Артанії, аби перенести їх подалі від України, хоча в арабів чітко записано, що Артанія (країна аорсів) розміщена за 4 переходи (120 км) від Києва, між Хозарією (Волгою) і Дунайською Болгарією, а Київ найближче з поміж Арсанії і Славії розташований до Волзької Булгарії (сьогодні це Татарстан).

*  *  *

На фото - приблизна карта Острова русів.


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
№ 45

1651, січня 11 (21). Чигирин. -
Універсал Богдана Хмельницького про передачу
Київському Богоявленському Братському монастиреві
села Мостище, що раніше належало
київським домініканцям

Богданъ Хмелницкий, гетмнаъ з Войско-м Запорожимъ.

Поневажъ всемогущою своею рукою десного Богъ и створитель неба и земли
сподобыл мнѣ неприятелей и гонителей всходной православной церкви, матки
нашей, ляхов з Украины в Полщу далеко прогнати, старале маю пилное около
благолѣпѣя церквий божих и монастиревъ для розмноженя хвали Божой, а яко
иннымъ многимъ церквамъ и монастирамъ для поправи и виживленя
придавалем маетности лятцкие и млыны, такъ монастиревѣ Богоявленскому
Брацкому Киевскому доминѣканские маетности, а особливе село, названое
Мостища, надъ рѣчкою Ирпинемъ и надъ рѣчкою Которомъ, зо всѣма
приналежными кгрунтами, полями, сѣножатми, борами, лѣсами и всѣми млынами и
пожитками подаемъ въ владзу и спокойное уживане.

Данъ въ Чигиринѣ 11-го дня іануярія року 1651.

Богданъ Хмелницкий, рука власная.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
№ 73

1654, березня 21 (31). Чигирин. -
Наказ Богдана Хмельницького послові в Москву
Филонові Горкуиіі добиватися від царя
підтвердження прав українського народу
та передати відомості про воєнні дії

Наказ Филону Горкуше до Москви...

... 7. Буде учнутъ говорит, для чего гетман ко государю не ѣхал, сказат,
что нелзѣ, потому что вся Украина ни во что б пошла. Также и то вѣдомо
учинит, что буде еще вѣдомость придетъ, то и самъ гетманъ рушится. А до
Буши на помоч велѣлъ итти полком Уманскому, Браславскому,
 Вѣнницкому 216 . А отпускъ скорый просит.

РДАДА. - Ф. 124: Посольський приказ. Малоросійські справи. - 1654. - Спр. 37. - Арк. 33-
36. Переклад.

ЦДІА України у Києві. - Ф. 1407: Колекція грамот російських царів та універсалів
українських гетманів. - Оп. 2. - Спр. 128. - Арк. 1. Фотокопія.

Опубліковано: Акты ЮЗР. - Т. X. - С. 559-562. - № 1 1/Ѵ1ІІ.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
№ 85

1654, вересня 28 (жовтня 8). Табір під Крилівцями. -
Наказ Богдана Хмельницького послові до російського
уряду Антонові Ждановичу про передачу відомостей
з приводу татар і турків та проханням
не приймати свавільників, які тікають
з України

Наказ пану Антону Ждановичу, полковнику киевскому, что имѣетъ
говорити бояром и думнымъ людемъ и о томъ просити именем всего Войска
Запорожского...

... через Дунай перевозится на сю сторону, а сшедши с ханомъ
крымскимъ, просто на Украину итти имѣютъ, какъ уже под городы
пограничные татаровя подбигаючи, людемъ обиды чинят, сего ради
остерегаючи мы, чтод Украины вцѣле прибывали и тѣ неприятели
не попустошили, назад с войскомъ к Украине возвращаемся,
і вмѣсте с Андрѣемъ Василевичемъ Бутурлинымъ...

... же неприятелеи через семь лѣт Украину боронили...
... а собрался всѣми силами, на Украину ударити имѣютъ,
какъ бо слышимъ, цесарь турецкий ис франками мирится,
то у ж никуда инуды, толко на нас всѣ силы свои обратить.
Тогда панъ Антонъ у его царского величества и у всѣхъ бояр
договариватися имѣетъ, что они думали и в то получили,
какъ бы Украина цѣла пробывала,
сохрани убо Боже, упадку на Украины...

РДАДА. - Ф. 214: Сибірський приказ. - Стовп. 1636. - Ч. 1. - Арк. 167-169. Переклад з
заголовком: Список з белоруского писма, каково подал бояро* в столовой киевский полковник
Онтон Ждановичъ в нынешне* во 163-м году, ноября в 7 день.

Там же. - Ч. II. - Арк. 209-211. Переклад.

Опубліковано : Документи Б.Хм. - С. 386-387. - № 281.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
№ 122

1656, травня 7(17). Чигирин. -
Універсал Богдана Хмельницького місту Слуцьк
про захист його від постоїв
і переходів військ

Богданъ Хмелницкии, гетманъ з Войскомъ єго далекого вел[ичества]
Запорозским.

Всѣмъ вобецъ и кождому зособна...
... дозволяючи аби мѣщанъ слуцанъ въшелякие ѣандли
беспечние проезди в Украину маючие, всюда по мѣстахъ и мѣстечкахъ
отправляли и безъ въшелякого пресяганя волъно и беспечне торговали.
А хто би колъвекъ противил сему писанню
з людей воисковихъ подъ мѣсто Слуцък...

Данъ в Чигиринѣ, дня 7 мая, 1656.

Богданъ Хмелницкии, рука власна.

____

ЦДІА Беларусі. - Ф. 694. - On. 1. - Спр. 1602. - Арк. 1. Оригінал.

Опубліковано: Acta Baltiko Slavika. - T. VI. - Białystok, 1969. - С. 60.

Слуцк. Историко-экономический очерк. - Минск. - 1970. - С. 19. Фотокопія.

Грицевич А.П. Універсал Богдана Хмельницького місту Слуцьку (1656 р.) // УІЖ. - 1970. -
№ 12. - С. 92-93.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
№ 9

1655 , січня 15 (25). Біла Церква. -
Універсал Богдана Хмельницького Низовому Запорозькому
Війську з підтвердженням грамоти Стефана Баторія
на Терехтемирів

Богданъ Хмелницкій, гетманъ обоихъ сторонъ Днѣпра и Войскъ Запорожскихъ.

Панамъ, панамъ енералной старшинѣ, полковникамъ, полковой старшинѣ,
сотникамъ, атаманнѣ и чернѣ всего Войска Украинского и всякой кондиціи людемъ...

... горъдое ихъ прагнене на
кровъ христіанскую до конца затлумили и пащоку ихъ на Корону Полскую и на
народъ благочестивий украинскій рикающую замкнули и вход в Польщу и Украину
заступили, всѣ их неищетніі сили и нагліе на народъ хрыстиянскій небѣги грудми
своими съперли...

... но же мы отъ всего Войска Запорожского и украинского на оборону
отъчизны нашой
назначенные зъвѣрхностью знайдуемся и зъполную от Бога и от
всего Войска и народа украинского по обоимъ сторонамъ Днепра далеко
расшираючогось намъ врученную мосць и владцу як в войску,
такъ и во всѣхъ городахъ и всѣмъ украинскимъ народом дириговать маючи...

В року 1655 ануарія 15 в Бѣлой Церкви.

Свидѣтельствовалъ Войска Запорожского Низового войсковой писаръ, Иванъ
Глоба.

_______________

РДАДА. - Ф.124: Посольский приказ. - Малоросійські справи. - Спр. Іа. - Арк. 1-2 зв. Копія.

Там же - Спр. 1. - Арк. 1-2. Копія.

Там же. - Ф. 13: Справи про Україну. - Спр. 3. - Арк. 39-40. Копія.

ЦНБ ім. В.І. Вернадського НАН України. - Інститут рукописів. I № 54663-54670. - Збірка
О. Лазаревського. - № 34. - Т. 1. - Арк. 193-194. Копія з датою 18 січня 1655 р.

ЦДІА України у Києві. - Ф. 229: Кіш Нової Запорозької Січі. - Оп.1. - Спр. 334. - Арк. 5, 10; Спр. 344. -
Арк. 10, 21. Копія пошкоджена.

Там же. - Спр. 165, 185, 287. Згадки.

Там же. - Ф. 1407: Колекція грамот російських царів та універсалів українських гетманів. - Оп. 2. -
Спр. 214. - Арк. 1. Копія.

Там же. - Спр. 344. - Арк. 10. Копія.

Опубліковано: Документи Б.Хм. - С. 638-639. - № 12.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
№ 10

1648, червень. Табір під Білою Церквою. -
Універсал Богдана Хмельницького “всім українським
малоросіянам

Зѣновий Богдан Хмелницкій, гетман славного Войска Запорожскаго и всея по
обоих сторонах Днѣпра сущея Украйни Малоросійскія.

Вам всѣмъ Украинскимъ, по обоихъ сторонахъ рѣки Днѣпра, в городахъ и селахъ
обитаючимъ малоросіяномъ, духовнимъ и мирскимъ; шляхетнимъ и посполитимъ...

... ижъ они поляки, подлугъ ихъ же кронѣкаровъ пол-
скихъ свѣдителства, от насъ савроматовъ и руссовъ уродившися и изшедши, и сами
власною братією нашою савроматами и руссами съ початку бивши, а неситность
слави и богатства душевреднаго въ себѣ имущи, отъ сопребиванія съ продками на¬
шими древнихъ онихъ вѣковъ отдалилися: и иншое именованіе (еже есть ляхи и
поляки) себѣ учинивши, а за Вислу заволокшися на чуждихъ кгрунтахъ и землях
тамъ, между знаменитими рѣками европейскими: Одрою и Вислою осѣли, многимъ
околичнимъ землямъ и панствамъ нѣмецкимъ западнимъ и полунощнимъ зашкодив¬
ши, и держави ихъ зъ людскими населеніями, военнимъ и разбойническимъ способомъ
прошлихъ онихъ древнихъ вѣковъ, утрутивши и урвавши, себѣ завладѣли...

.... которій, поневажъ прежде войни своей унѣверсалами
своими, до васъ во всю Украину засланними, увѣдомили поляков
о своемъ противномъ имъ намѣреніи...

... кому з васъ любима цѣлость отчизни вашой, Украини Малоросийской и
честь ваша шляхетская, отъ поляковъ ругаемая, уничтожаемая, весма посмѣваемая и
попираемая...

______

Данъ въ Обозѣ нашом подъ Бѣлою Церквою, року 1648 іюня числа.

Опубліковано: Величко. Летопись. - Т. I. - С. 80-89.

Величко. Сказаніе. - С. 46-51.

Самійло Величко. Літопис. - Т. I. - С. 78-82.

Н.Маркевич. История Малороссіи. - Т. 1. - С. 175-186, з датою 28 травня 1648 р.

История Русов. - С. 68-74, з датою 28 травня 1648 р.

Історія Русів. - С. 110-116.

Акты ЗР. - Т. V. - С. 78-83. - Додаток 1. - № 25, з датою 28 травня 1648 р.

Документи Б.Хм. - С. 645-649. - № 19.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
№ 11

1653, серпня 13 (23). Переяслав. -
Універсал Богдана Хмельницького “Малоросіянам”

Славного Войска Низового и Городового Запорожского и всея по обоихъ
сторонахъ Сущеия Украины Малороссійскія гетманъ, Зѣновій Богданъ Хмелницкій.

... яко перво Зборовскіе, такъ потомъ и Бѣлоцерковскіе пакта сами
власне нарушали и зкасовали: починивши на Украинѣ незносніе вамъ малоросіяномъ
своими консистенціями бѣди и разоренія и многіе, яко то въ року прошломъ 1652,
вирубанемъ до щенту в полку Миргородскомъ двохъ селъ, Рябухъ и Липового...

______

Данъ въ Переяславлѣ, августа 13, року 1653.

Опубліковано: Величко. Летопись. - T. I. - С. 139-142.

Величко. Сказаніе. - С. 77-79.

Документи Б.Хм. - С. 649-650. - № 20.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
Якщо кому цікаво :

Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657
by Крип’якевич, Іван; Бутич І.
Publication date 1998

https://archive.org/details/Universaly1/page/n72/mode/2up

Offline irpin

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4880
  • Стать: Чоловіча
....
Це на Вас можна "поставити крапку", якщо пан М. Грушевський писав "однобоко кожного разу".
Ви спочатку прочитайте хоча б третину того, що пан М. Грушевський написав про історію України. :smilie7:

Дякую за відгук. Було НЕ цікаво.
тільки но зараз побачив.
якась маячня з підміною смислу. схоже, написана в ажіотажі.
крім того, чому автор допису твердить, що я не читав творів грушевського? - незрозуміло.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
якась маячня з підміною смислу

У вас.

Offline irpin

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4880
  • Стать: Чоловіча
У вас.
чому у мене?, поясніть, будьте ласкаві.
про твердження "..прочитайте хоча б третину" теж не забудьте. хочеться зрозуміти мотиви впевненості.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
чому у мене?, поясніть, будьте ласкаві.
про твердження "..прочитайте хоча б третину" теж не забудьте. хочеться зрозуміти мотиви впевненості.

Читали третину того, що написав пан Грушевський?

https://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/  :smilie7:

Це добре,
багато хто
читає пана Грушевського.

Але чи робить це читання їх фахівцями?

Ви, irpin, фахівець чи звичайнісінький - читач? :smilie7:

Ваші "оцінювання" праць Грушевського
чогось варті?

Де можна ознайомитися
з Вашими працями?

Де ваш науковий профіль?
Це до того, щоб порівняти
праці Грушевського
з Вашими,
щоб порівніти в Google Академії
хто саме посилається на Ваші праці. :smilie7:

Якщо Ви звичайний читач,
який  "оцінює" праці пана Грушевського
як такі, що Грушевський пише "однобоко кожного разу"

то особисто мені просто треба ставити на вас - крапку. :smilie7:

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
то особисто мені просто треба ставити на вас - крапку

В історичному плані.

Якщо Вам знову треба пояснень.

:smilie7:

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
З літопису гадяцького полковника Григорія Граб'янки — козацького літопису 2-ї половини XVII — початку XVIII століття

https://archive.org/details/hrabianka/mode/1up

"Пункта пактов с Козаками"

"Гетману Великого Княженія Руского Украинскому вѣчнѣ бы быти найпершимъ Кіевскимъ Воеводою и Енераломъ." - С. 161.

"Податей нѣкіихъ-же до Корони Полской не давали, а ни обозовъ короннихъ не пріймовати ниже подъ кіимъ либо кромѣ Гетмана самого обоимъ Украинамъ обрѣтатися владѣніемъ.
Гетманъ Украинскій, аще бы кого зъ между своихъ Козаковъ восхотѣлъ сотворили шляхтичемъ, то Король по свидѣтелству его нобѣлѣтовати долженъ.

Короннимъ войскамъ никогда въ Украинѣ на Консистенціи не бывали, развѣ когда нужда ихъ позоветъ затягати, и то Гетманъ Малоросійскій надъ ними рейментъ и власть имѣлъ би, Козацкимъ же полкамъ вездѣ по волостямъ королевскимъ, духовнимъ и сенаторскимъ стояли волно би.
Гетману Украинскому миндзу били и оную на своего токмо воинства плату употребили." - С. 162.


"Козаковъ Ганжу, возвѣщая имъ о своей силѣ и о Татарахъ, и повелѣ глаголати имъ: чію кровъ идутъ разливати, не братіи ли своей, ихъ не едина породи мати Украина?"
"Коронѣ ли Полской пособити хощутъ, лже неволею мужество имъ заплатила, или матери своей Украинѣ, лже свободою дарствовати хощетъ?" - С. 43.

"по своему обикновенію, собравшися въ раду, самоволно Бруховецкого Украинскимъ огласили Гетманомъ". - С. 178.

"вѣри благочестивой со всѣмъ Украинскимъ народомъ". - С. 66.

"по многой Богомъ данной надъ Ляхами оружіемъ Козацкимъ побѣдѣ, Украинскія люди паки Ляхомъ предаде въ неволю въ такой тѣснотѣ отъ Ляховъ народъ быти Украинскій". - С. 111.

"въ нашъ Украинскій уже край". - С. 138.

"въ доми своя сѣде Хмелницкій мирно въ первенствующемъ тогда "Украинскомъ градѣ Чигиринѣ". - С. 145.

____

Григорій Іванович Граб'янка (*до 1666 — бл. 1738) — український державний та військовий діяч у добу Гетьманщини. Полковник Гадяцького полку, автор одного з відомих козацьких літописів — «Літопису Граб'янки». Зять одного з конфідентів Гетьмана Івана Мазепи Івана Забіли.

Offline irpin

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4880
  • Стать: Чоловіча
Цитувати
..можна, звичайно, зупинитися на версіях суліми-камінського (він у нас видавався десь у двотисячному), можна
зазирнути в історію бандтке і т.п. а можна й сєнкевичем обійтися. але це однобоко кожного разу, якщо на них поставити крапку.
те саме стосується і грушевського з субтельним.

ви пане, це дивитесь не розуміючи смислу, бо тут йдеться лише про те, що не можна однобоко робити висновки завдяки одному-двом авторам.

де там оте : "..Грушевський пише "однобоко кожного разу" шо ви ліпете??!   :fp2 зменшіть кількість апломбу, а то це виглядає як з тим же орнатовським, за якого ви вже вибачалися (що, до речі, було шляхетно).

і так, я - читач.
і тут, і на толоці (там ще й роздавач), і на  academia.edu, і активно на reddit.com/r/oldmaps і т.д. і т.п.

і так, я маю свою оцінку роботам грушевського, навіть попри те, що він академік, а я всього лише - читач.
бо історія - наука, де факти змінюють свою вагу за здобуттям інших фактів та джерел. хочете про це поговорити? - із задоволенням.
лише б це не виглядало як пропаганда закопіпащена простинями, бо толку з того - нуль.
навіть навпаки - одне зло, бо таким чином створюють легенди про "київську русь", щит на брамі константинополя, або казку про орлика з орлі.

так що, охолоньте.
тоді зможемо обмінятися цікавинами з боку прочитаного у фундуклєя, лавра похілєвіча, або полонської-василенко (до речі  :smiley24:)

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
я - читач...
я маю свою оцінку...

Повторюю,
Ви мені не цікаві.

Offline irpin

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4880
  • Стать: Чоловіча
Повторюю,
Ви мені не цікаві.
пхх.. ну, тоді - навзаєм. хоча я й намагався дійти згоди. дарма.

п.с.
тут мова про грушевського була. так от, по дорозі цікавину одну пригадав:

був такий собі київський літературно-історичний альманах  "україна", який редагував філолог науменко, соратник грушевського на ниві історичних досліджень.
так от, цікавина полягає в тому, що науменко став міністром освіти у скоропадського, після того, як скоропадський розігнав центральну раду.
грушевський переховувався деякий час, а потім віїхав з київа і повернувся назад лише за радянської влади, вже після того, як науменка було червоними розстріляно. отакої.
« Останнє редагування: Січня 21, 2022, 09:25:14 21:25 від irpin »

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
я й намагався дійти згоди

зазирнути в історію бандтке і т.п. а можна й сєнкевичем обійтися. але це однобоко кожного разу, якщо на них поставити крапку.
те саме стосується і грушевського з субтельним

"думки" - читача :smilie7:

Offline irpin

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4880
  • Стать: Чоловіча
"думки" - читача :smilie7:
я ж не цікавий? ігноруйте.
чи ні?

бо на відміну від простирадла з памви беринди, наприклад, я, як читач, зауважив би іншому читачеві,
що отой «лексіконъ» - своєрідна енциклопедія серед пам'яток стародруків, який впливав на писемність слов'янства кілька сторічч. саме в тому його значення.

і що книга була створена на противагу католицтву, та спиралася на ранішні твори (зокрема й на острозьку біблію). в цілому, твір налічував тисячі статей, тлумачення термінів, та їх орфографію.
такий собі український "вебстер" з середньовічча. саме звідти його унікальність.

памва беринда - галичанин, валахського походження, який працював у львові, та головним чином у стрятині. а коли там хазяї повимерли, то зорганізував типографію київо-печерської лаври, куди його запросили і він умовив монахів друкарські станки вивезти зі стрятина.
отак він там і штампував требники і вірші до скону, створюючи славу просвіті, лаврі й київу. хех..

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
Цитувати
грушевський переховувався деякий час, а потім віїхав з київа і повернувся назад лише за радянської влади

 :fp2

Біографія. Михайло Сергійович Грушевський
Світлана Панькова

https://www.m-hrushevsky.name/uk/Bio.html

 :smilie7:



Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5509
  • Стать: Чоловіча
я ж не цікавий? ігноруйте.
чи ні?

Та бачу, що пожирач часу.

бо на відміну від простирадла з памви беринди, наприклад, я, як читач, зауважив би...

 :fp2

"Зауважив" би банальності..

В. В. Hімчук. Памво Беринда і його «Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє»
Основна література про Памву Беринду і його «Лексіконъ славенорωсскїй»
http://litopys.org.ua/berlex/be.htm