кацапів перестануть слухать лише після нормальних зведень гш, або веріфікованого джерела новин.
Нажаль, ні. Це взагалі ніяким чином не пов'язані речі.
Типу ок, нема нормального зведення гш та веріфікованих новин, й залишимо питання про те нащо вони взагалі потрібні: от припустимо потрібні.
Сидить людина, й обирає між
1) папугою (несе хрінь, явно правду скаже хіба випадково)
2) чатом гпт (несе подекуди правдоподібну хрінь, але правду скаже теж випадково)
3) кацапами (несе хрінь та пропаганду, правду знов-таки випадково - а ще й є джерелом зашкварного зашквару, торкатися котрого має ніби бути табу)
4) гороскопом (як не смішно, найбільш адекватний метод - бо за фактом це означає спитати самих себе
)
Вибір "послухати кацапа" тут - це що завгодно, але не альтернатива бекання Буданова чи ще когось. Називати це можна знов-таки як завгодно, але за фактом це інерція звички, й відсутність як особистого, так й суспільного відчуття повної неприйнятності самої ідеї "послухати кацапа" або "поспілкуватися з кацапом".
Інерція то щось таке, що потребує часу на зникнення; це пасивна частина проблеми. Біда України була й буде в активній частині - думки, ніби є якісь прийнятні обставини, за котрих можна дозволити кацапні щось вкладати в наші голови.