Борис Гуменюк added 4 new photos.
9 год · Відредаговане ·
Зазвичай це робилося наступним чином:
У Києві формується колона з трьох-чотирьох автівок з добровольцями, які пройшли вишкіл на полігоні і готові до передової, та вантажем, зібраним волонтерами з усіх куточків країни і за кордоном.
Годин за 9-10 ми прибуваємо в село Тоненьке за 10 км від Донецька і, власне, до поля бою, де у нас і база, і тил, і склади. Там же ми даємо новобранцям день-два звикнути до звуку канонади, навчитися їсти, спати, жити під обстрілом; там же ж ми вивантажуємося і робимо волонтерські пости.
Тепер все не так. Тепер - мабуть, у зв*язку з блядським перемир*ям - по Тоненькому постійно херячать гради і артилерія, тому ми його проскакуємо навіть не зупиняючись, і валимо прямо на передову в Піски.
А далі новоприбулі бійці на ходу отримують зброю і одразу йдуть в окопи, а вантажі поспіхом заносяться в якісь комірки і підвали, подалі від біди. Бо кацапури б*ють запалювальними і трайсерами. Кожного дня в селі горять хати.
Тож єдине, що ми можемо відфотографувати наступного ранку, в хвилину відносної тиші, це дитячі малюнки; просити бійців, змордованих після нічного бою виносити на світ божий тону амуніції, продуктів тощо, аби зробити фото і відзвітувати перед волонтерами, у мене не повертається язик.
Тому доведеться вам вірити мені на слово честі солдата, що все зібране вами дісталося за призначенням.
Від імені бійців Батальйону "ОУН" хочу подякувати Михайлові Слобошпицькому і Лізі Українських Меценатів, Народний тил, Natalia Fediai, George Tuka, Nadiya Vyhnanets, Larysa Nitsoy, Bohdana Bahlay, Марта Бордуляк, Юрій Головатий та групі активістів ЛНУ ім. Ів. Франка "Мехмат йде на війну", Вечный Странник, Вадим Сливич, Pavel Chornota, Diana Makarova, Vladimir Doudka, Olga Stavroullakis, Nadia Kaduha, Валерій Гладунець, Інна Квітко, Tamara Shevchuk, та сотням і тисячам українців, які опікуються нашим батальйоном і нашими пораненими. Разом ми непереможні.
Слава Україні!